Досвід роботи вихователя
на тему:
«Використання інноваційних технологій у пізнавально-мовному розвитку дітей дошкільного віку»
Підготувала:
Вихователь ЗДО № 1
Духняк Валентина Анатоліївна
2021 р.
ЗМІСТ
Антотація……………………………………...……………………………………6
Вступ……………………………………………………...………………………...7
Розділ І. Теоретичні основи використання методу мнемотехніки в дошкільній освіті………………………………………………………………………………10
Мнемотехніка: визначення, призначення, історія розвитку…………10
Актуальність впровадження технології мнемотехніки в дошкільній освіті………………………………………………………………….20
Методи і прийоми мнемотехніки……………………………………....26
Розділ ІІ. Практика застосування мнемотехнічних прийомів в системі дошкільної освіти………………………………………………………………....33
Формування мовленнєвої активності дітей дошкільного віку за допомогою мнемотехніки…………………………………..33
Використання мнемотехніки в режимних моментах………………….53
Розробка занять з використанням мнемотехніки для дітей молодшого дошкільного віку……………………………………………………..58
Перспективне планування заучування віршів на рік для дітей молодшого віку ………………………………………………………………………71
Консультація для батьків………………………………………………...77
Майстер-клас для вихователів…………………………………………..83
Характеристика проведених дослідів……………………..……………87
Висновок……...……………………………………………………………………..89
Додатки…………..………………………………………………………………....90
Список використаної літератури………………………………………………...118
ВСТУП
«Розкажи – і я забуду,
Покажи – і я запам’ятаю,
Дай спробувати – і я зрозумію»
Тема досвіду: «Використання іноваційних технологій у пізнавально-мовному розвитку дітей дошкільного віку»,
Актуальність досвіду. Одним із важливих принципів сучасної освіти є оптимізація навчання через застосування новітніх освітніх психолого-педагогічних технологій і, зокрема, мнемотехніки як одного з найефективніших методів засвоєння інформації та попередження інформаційного перенасичення.
Враховуючи потребу індивідуального підходу до навчання, а також з метою максимального використання особистих здібностей, контролю успішності навчання та оцінки показників пам’яті, важливим є вивчення ефективності впровадження методів та прийомів мнемотехніки в освітній діяльності.
Запропонована технологія мнемотехніки допоможе сформувати новий творчий підхід до навчання дітей молодшого дошкільного віку і дасть змогу легко та із задоволенням здобути нові знання дошкільнят.
Аналізуючи результат и реальної ситуації в аспекті мовленнєвого розвитку сучасних дошкільнят, я спостерігаю тривожну тенденцію:
Обмеженість дитячого словника;
Вживання нелітературних слів та виразів;
Бідна діалогічна мова: нездатність грамотно і доступно сформулювати питання, побудувати короткий або розгорнуту відповідь;
Труднощі в побудові монологу: наприклад, сюжетний або описовий розповідь на запропоновану тему, переказ тексту своїми словами;
Відсутність логічного обґрунтування своїх тверджень і висновків;
Відсутність навичок культури мовлення: невміння використовувати інтонації, регулювати гучність голосу і темп мови і т.д.;
Погана дикція;
Діти не володіють мовними жанрами;
У багатьох дітей відсутнє рефлексивне ставлення до свого мовлення і мовлення оточуючих.
Це не може не торбувати мене, так як мовленнєвий розвиток - це цілісне розвиток всієї особистості дитини. Спостерігаючи за своїми вихованцями, я відзначила, що в даний час все частіше у дошкільників спостерігаються такі проблеми, як: бідний словниковий запас, невміння узгоджувати слова в реченні, порушення звуковимови, уваги. Часто, прийшовши в дитячий садок, діти повідомляють, що їм подарували іграшку. Коли вихователь просить розповісти про неї, дитина дуже плутано, недорікувато її описує. Не виходить опису, тому що діти не можуть вибудувати ланцюжок розповіді. Важко в інсценуванні казок, використовують переважно прості речення з 2-3 слів. Педагогам і батькам необхідно формувати у дітей здатність зв'язно, послідовно, граматично правильно викладати свої думки, розповідати про різні події, переказувати художні твори. Та ще однією з проблем для сучасного дошкільника є величезний потік інформації і неможливість впоратися з її обробкою самостійно. Це реальність, в якій опиняються наші діти. У зв'язку з цим, актуальним стає необхідність удосконалювання сучасних методів і прийомів, використання більш ефективних науково-обгрунтованих шляхів розвитку мовлення у дітей дошкільного віку. Одним з таких методів є метод мнемотехніки. Щоб підготувати дітей до навчальної діяльності, виробити навички грамотної обробки інформації, засвоїти складний матеріал, розвинути свою промову без розумової і нервової напруги, що застосовується ця технологія. «Мнемотехніка» і «Мнемоніка» - техніка запам'ятовування. Вони походять від грецького «mnemonikon» (на ім'я давньогрецької богині пам'яті Мнемозіни - матері дев'яти муз) - мистецтво запам'ятовування.
Педагогічна ідея досвіду. Використання технології мнемоніки в освітньому процесі для розвитку мовлення дітей дошкільного віку.
Технологія досвіду. Предметом дослідження є використання мнемотехніки для ефективного розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Визначивши мету своєї роботи, я поставила перед собою такі завдання:
У роботі з дошкільниками враховувати психолого-педагогічні особливості дітей дошкільного віку.
Сприяти розвитку зв'язного мовлення..
Розширювати і збагачувати словниковий запас дітей.
Формувати вміння перетворювати абстрактні символи, образи (перекодування інформації) .
На основі власного педагогічного досвіду, розробити рекомендації щодо використання мнемотехніки у роботі з дітьми дошкільного віку.
Удосконалювати здатність дітей узгоджувати прикметники з іменниками в роді, числі, відмінку.
Сприяти формуванню розвитку у дітей сприйняття, відтворення, вміння використання коштів технології.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОПИСТАННЯ МЕТОДУ МНЕМОТЕХНІКИ В ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ
МНЕМОТЕХНІКА: ВИЗНАЧЕННЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ, ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ
У психології щодо проблем памґяті є два терміни, близькі за звучанням, але різні за значенням, - «мнемічний» і «мнемонічний».
Мнемічний - те, що має стосунок до пам’яті, до мистецтва запамґятовування. Ґрунтуючись на сказаному вище, можна зробити висновок про те, що, знаючи закони, які регулюють процеси пам’яті, можна цими процесами керувати.
Мнемотехніка (від грец. пам'ять і мистецтво) - це спосіб покращеннязасвоєнння нової інформації шляхом свідомого утворення асоціативних зв'язків за допомогою спеціальних методів та прийомів .
Застосування мнемотехніки поліпшує показники обсягу та точності запам'ятовування і розвитку інших пізнавальних процесів, підвищує тривалість зберігання та якість відтворення засвоєної інформації. Мистецтво запам'ятовування було особливо важливим для людства у дописемний період історії. Так, жерці, шамани, оповідачі, музиканти, торгівці, ремісники та багато інших людей різних сфер діяльності повинні були запам'ятовувати значний обсяг інформації. Навіть після появи писемності важливість ефективного запам'ятовування не втратила своєї актуальності. Дуже мала кількість книг, дорожнеча матеріалів для письма, надто громіздкі книги, відсутність навичок письма та читання - все це спонукало вчитися запам'ятовувати. У цей період немає чітких доказів існування мнемотехнічних прийомів, проте логічно припустити, що вони існували.
Перші згадки про мнемотехніку, або мнемоніку, як і сам термін, з'явились у Стародавній Греції. Греки настільки обожнювали пам'ять, що у їхній міфології з'явилася богиня пам'яті Мнемозіна, яка була матір'ю дев'яти муз, покровителькою всіх наук і мистецтв.
Вважається, що термін «мнемотехніка» придумав Піфагор Самоський (570-490 рр. до н. є.) - давньогрецький філософ і математик, засновник релігійно-філософської школи піфагорійців. Проте в античній літературі існує культовий персонаж, якому чимало науковців приписують авторство у винаході мнемонічних прийомів - Симонід Кеоський (556-468 рр. до н. є.).
Вагомий внесок у становлення мнемотехніки зробили римські філософи, оратори, спеціалісти з поліпшення пам'яті. Так, одна з найдавніших робіт «Риторика», що збереглася та містить дані про мнемонічні прийоми й особливості їх застосування, і належить Марку Тулієві Цицерону - давньоримському політикові і філософу, блискучому ораторові. На той час мнемотехніка була важливою складовою риторики і її широко застосовували в ораторському мистецтві. Одним з відомих прихильників мнемотехніки вважають давньоримського державного і політичного діяча, диктатора, полководця, письменника Гая Юлія Цезаря. Пізніше про важливу роль мнемотехнічних прийомів та про принципи їх використання писав у своєму підручнику «Настанови ораторові» Марк Фабій Квінтіліан-римський учитель красномовства. Праці Цицерона і Квінтіліана вперше сформували мнемотехніку як окреслену систему знань. Хоча варто зауважити, що на той час існувала велика кількість шкіл риторики, які також застосовували мнемотехнічні прийоми.
У добу Середньовіччя, коли наука занепала, освіта знайшла прихисток у монастирях, і мистецтво пам'яті застосовували переважно для вивчення релігійної літератури та обрядів. У цей період мнемотехніка була відома лише священикам, які зберігали її як таємницю від публічного поширення.
Поступово з розвитком науки та культури розвивалась і мнемотехніка. Вона здобувала все нових і нових прихильників, відтворювалися давні мнемонічні прийоми, з'являлися нові, розширилася сфера їх використання і доступність.
Однак однією з найвпливовіших постатей серед мнемоністів доби Відродження, безумовно, був Джордано Бруно - італійський чернець-домініканець, філософ і поет. Одним із напрямів його діяльності було мистецтво пам'яті, якому присвячені твори «Про тіні ідей» та «Гімн Цирцеї».
Станіслав Мінк фон Весншайн, у деякій літературі відомий як Вінкельман,. запропонував новий прийом запам'ятовування цифрової інформації через кодування цифр у букви та створення з них відповідних слів - так звана «цифрова азбука. З різними авторами було створено значну кількість різних модифікацій такої системи запам'ятовування, яку і тепер широко використовують мнемоністи під різними назвами: «цифровий код», «числовий код», «буквено-цифровий код». Однак найчастішою і такою, що відповідає визначенню суті прийому, є назва «цифро-буквене кодування».
У мнемотехніки існує шість напрямів:
Виділяють шість напрямків мнемотехніки Таблиця 1.:
Народна мнемотехніка;
Класична мнемотехніка;
Педагогічна мнемотехніка;
Циркова (естрадна) мнемотехніка;
Спортивна мнемотехніка;
Сучасна мнемотехніка.
Таблиця 1.
Напрямки мнемотехніки
Результати підсумкової діагностики переконали мене в ефективності застосування прийомів мнемотехніки. На діаграмах, представлених нижче простежується позитивна динаміка в умінні дітей складати логічні розповіді по серії сюжетних картин, що ще раз доводить ефективність роботи.
Порівняльна діаграма результатів обстеження дітей 3-4 років на вміння складати розповідь по серії картин.
Використання мнемотехніки при складанні розповідей по серії сюжетних картинок дозволило дітям:
Опанувати операції відтворення послідовності дій;
Навчитися складати розповідь, як супровід до серії картинок з опорою на схему.
В Україні перше видання, присвячене мнемотехніці, вийшло друком у 1859 році. Його здійснив директор Київської 1-ї гімназії професор Олександр Деллен, який написав твір «Стисла історія і сьогоднішня позиція мнемоніки». В Одесі Н. Слоущ видав книгу «Мнемотехніка», яка мала кілька видань. Значний прорив у розвитку мнемотехніки відбувся наприкінці XX - на пчатку XXI ст., коли була видана певна кількість книг, які стали доступні для всіх зацікавлених.
З 2003 року в рамках проекту «Педагогічний експеримент» у Вінницькому обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників працює творча науково-методична лабораторія «Розвиток пам'яті, уяви, творчого мислення» (керівник лабораторії Л. Клименко), яка поставила за мету своєї діяльності адаптацію методів мнемотехніки до чинних навчальних програм. Результати роботи лабораторії не залишилися поза увагою, ними зацікавилися і за кордоном. 18-20 травня 2004 року в місті Вінниця була проведена І Міжнародна науково-практична конференція «Ейдетика у психолого-педагогічній діяльності». За підсумками діяльності конференцій була створена громадська організація - асоціація «ВАРТО», метою якої є сприяння розбудові сучасної національної освіти для вирішення головного завдання - формування людини освіченої, фізично та морально здорової, інтелектуально розвиненої, спроможної творчо, гнучко розв'язувати будь-які складні проблеми. Мета досягається через систематизацію наявних інноваційних технологій у єдину систему прийомів і методів формування та повноцінного розвитку компонентів пізнавальних здібностей особистості, поліпшення структури хньої пізнавальної діяльності з метою забезпечення якості ефективної освіти для всебічного розвитку людини нового суспільства.
АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ МНЕМОТЕХНІКИ В ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ
«Мнемотехніка» або «Мнемоніка» означають одне і теж - техніка запам'ятовування. Вони походять від грецького «mnemonikon» - мистецтво запам'ятовування.
Використання мнемотехніки є досить цікавим, пізнавальним і ефективним напрямком не тільки в розвитку дітей, а й у вдосконаленні можливостей дорослих, стає актуальним, так як полегшує дітям оволодіння зв'язним мовленням, збільшує об'єм пам'яті і в цілому розвиває мовленнєву діяльність дітей.
Актуальність використання наочного моделювання в роботі з дошкільнятами полягає в тому, що:
1. По-перше, дітям дошкільного віку характерна швидка стомлюваність і втрата інтересу до заняття. Використання наочного моделювання викликає інтерес і допомагає вирішити цю проблему;
2. По-друге, використання символічної аналогії полегшує і прискорює процес запам'ятовування і засвоєння матеріалу, формує прийоми роботи з пам'яттю. Адже одне з правил зміцнення пам'яті говорить: «Коли вчиш - записуй, малюй схеми, діаграми»;
3. По-третє, застосовуючи графічну аналогію, ми вчимо дітей бачити головне, систематизувати отримані знання.
Діти, які володіють засобами наочного моделювання, надалі здатні самостійно розвивати мовлення в процесі спілкування і навчання.
Мнемотехніка допомагає вирішити такі основні освітні завдання:
розширюються творчі можливості дитини, завдяки гармонійній роботі лівої(логіка) і правої (творчість, образне мислення) півкулі головного мозку;
формується вміння ефективно і самостійно вчитися;
підвищується самооцінка дитини завдяки результативності у навчанні;
зменшуються стреси від навчання;
збільшується навчальна мотивація, а з нею й успіхи;
звільняється час від запам’ятовування для продуктивної та творчої роботи;
розвиток образної пам’яті допомагає сприймати навколишній світ у всій красі;
людина стає більш самостійною в інтелектуальній та практичній роботі, а це підвищує її адаптацію у соціумі;
активізація внутрішніх механізмів засобами мнемотехнології.
Новизна методичної розробки полягає у створенні системи безпосередньо-освітньої діяльності з дітьми молодшого дошкільного віку і дотримання принципу інтеграції, який забезпечується взаємодією всіх освітніх галузей.
Прийоми мнемотехніки полегшують запам’ятовування дітьми нової інформації та збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення додаткових асоціацій. В даний час створено безліч методик раціонального запам'ятовування, проте по колишньому суть їх одна — спочатку запам'ятовується який-небудь опорний ряд до якого підібрані асоціації.
Асоціація — уявний зв'язок між двома предметами, фон — це те, що ви добре знаєте до найдрібніших подробиць. Тоді для того, щоб запам'ятати безліч якихось фактів, їх потрібно з'єднати (асоціювати) з тим, що вам добре знайомо. Збільшена кількість інформації і необхідність запам'ятовувати багато і надовго відродила інтерес до цієї області практичної психології.
Добре відомо, що мова мозку — це образи. І, перш за все, зорові образи. Якщо звертатися до мозку на його мові, він виконує будь-які наші команди, наприклад, команду «запам'ятати». Мнемотехніка і є такою програмою. Вона складається з декількох десятків розумових операцій, завдяки яким вдається «налагодити контакт» з мозком і узяти під свідомий контроль деякі його функції, зокрема, функцію запам'ятовування.
При експериментальному обстеженні дошкільників з'ясувалося, що багато знань, які дитина не може засвоїти на основі словесного пояснення дорослого або в процесі організованих дорослим дій з предметами, він легко засвоює, якщо ці знання дають йому у вигляді дій з моделями, що відображають істотні риси досліджуваних явищ.
У своїй роботі спираюся на роботи Т. В. Большевой (колаж), Т.В. Воробйової, (сенсорно-графічні схеми) В. П. Глухова, (блоки-квадрати ) Л. Н. Ефименковой (схеми складання розповіді), Т. А. Ткаченко (предметно - схематичні моделі ).
На підставі аналізу наукової літератури виділено наступні підходи в роботі з технологією мнемотехніка:
Системний - технологія мнемотехніка використовується в системі навчання і виховання;
Особистісний - з урахуванням можливостей і потреб кожної дитини;
Діяльнісний - розвиток дитини відбувається в діяльності, вона читає запропоновані вихователем схеми, таблиці і складає свої;
Діалогічний - процес навчання відбувається у формі діалогу;
Культурологічний - дитина розширює словниковий запас, розвиває зв'язне мовлення, вчиться граматично правильно говорити;
Інформаційний - дитина через схеми і таблиці сприймає, переробляє і відтворює інформацію про навколишній світ;
Аксіологічний - освітня діяльність заснована на ідеях гуманістичної педагогіки, суб'єкт - суб'єктна взаємодія з дітьми.
Робота з технологією мнемотехніка спирається на наступні принципи:
Принцип розвиваючої освіти, згідно з яким головною метою є розвиток дитини;
Принцип наукової обґрунтованості і практичної застосовності - зміст роботи відповідає основним положенням вікової психології та дошкільної педагогіки, і має можливість реалізації в масовій практиці дошкільної освіти.
У дидактиці виділено три види моделей:
1. Предметна модель у вигляді фізичної конструкції предметів, закономірно пов'язаних. В цьому випадку модель аналогічна предмету, відтворює його найголовніші частини, конструктивні особливості, пропорції та співвідношення. Наприклад, план споруди.
2. Предметно-схематична модель. Тут виділені в об'єкті пізнання суттєві компоненти і зв'язки між ними позначаються за допомогою предметів-заступників і графічних знаків. Структура такої моделі повинна бути подібна найголовнішим компонентів досліджуваного об'єкта і тим зв'язків, відносин, які стають предметом пізнання. Предметно - схематична модель повинна виявити ці зв'язки, чітко представити їх в ізольованому, узагальненому вигляді. Прикладом простої предметно - схематичної моделі може служити модель для розкриття дітям поняття про протекційного забарвленням, як прояві зв'язку тварини з середовищем проживання (лист картону певного забарвлення і фігура тварини; якщо їх кольори збігаються, то тварини не видно).
3. Графічні моделі - узагальнено передають різні види відносин (графіки, формули, схеми). Цей вид моделей використовується в школі, хоча останні дослідження свідчать про доступність в дитячому саду.
Щоб модель як наочно-практичний засіб пізнання виконувала свою функцію, вона повинна відповідати ряду вимог:
а) чітко відображати основні властивості та відносини, які є об'єктом пізнання, бути аналогічною структурою досліджуваного об'єкта;
б) яскраво і виразно передавати ті властивості й відносини, які повинні бути освоєні з її допомогою;
в) бути простою для сприйняття і доступною для створення і дії з нею;
г) повинна бути створена атмосфера, свобода творчості, у кожної дитини може бути своя модель - така, яку він собі мислить і представляє;
д) не потрібно зловживати цим методом, використовувати його без необхідності, коли властивості і зв'язки предметів лежать на поверхні;
е) потрібно створити таку ситуацію, в якій би діти відчули необхідність створення моделі, зрозуміли, що без моделі їм буде важко.
Алгоритм роботи з моделлю:
У роботі з опорними схемами можна виділити кілька етапів:
I етап. Це введення елементів схем, символів.
Наприклад, позначення:
- кольори:
- форми:
- величини:
- дії:
ІІ етап. Використання елементів опорних схем, символів на всіх видах занять, у різних видах діяльності, тому що у дитини не повинно бути «звикання», що цей символ застосуємо тільки в якійсь одній області тому що символ універсальний.
ІІІ етап. Введення заперечень.
Наприклад,
- не великий
- не круглий
- не їстівний
IV етап. Поєднання символів, «читання» ланцюжка символів.
V етап. Самостійний пошук дітьми зображень, що символізують яку-небудь якість. Завданням цього етапу є активний пошук зображень, уміння аргументувати свій вибір.
VI етап. Розглядання таблиці і розбір того, що на ній зображено.
VII етап. Здійснюється перекодування інформації, тобто перетворення абстрактних символів в образи.
VIII етап. Після перекодування здійснюється переказ казки чи оповідання по заданій темі. У молодших групах з допомогою вихователя, в старших самостійно.
Підводячи підсумки, зазначимо, що впровадження технології мнемотехніки:
сприяє професійному підвищенню вихователів, спонукає їх шукати нетрадиційні форми і методи навчання, проявляти творчі здібності, креативність;
сприяє підвищенню інтересу дітей до навчання, активізує
пізнавальну діяльність, підвищує якість засвоєння програмного матеріалу дітьми, передбачає роботу з дітьми з особливими освітніми потребами;
сприяє підвищенню педагогічного рівня компетентності батьків, інформованості їх про напрями діяльності закладу дошкільної освіти та результатах конкретної дитини, співпраці батьків і ЗДО.
Отже, актуальність мнемотехніки обумовлена тим, що в дошкільному віці переважає наочно-образна пам’ять. Найчастіше запам’ятовування відбувається мимоволі, просто тому що якийсь предмет або явище потратили в поле зору дитини.
Мнемотехніка допомагає спростити процес запам’ятовування, розвинути асоціативне мислення та уяву, підвищити уважність. Більш того прийоми мнемотехніки в результаті грамотної роботи педагога призводять до збагачення словникового запасу та формування зв’язного мовлення.
МЕТОДИ І ПРИЙОМИ МНЕМОТЕХНІКИ
Створення класифікації всіх способів, що можуть покращувати засвоєння нової інформації, надати визначення запропонованих методів та прийомів. Саме такий системний та узагальнюючий аналіз дає можливість ефективного наукового вивчення та широкого впровадження мнемотехніки для покращення ефективності навчання. Запропонована класифікація базується на принципі об’єднання прийомів мнемотехніки у методи за функціональним призначенням.
Таким чином, метод мнемотехніки – це сукупність прийомів, що мають спільний функціональний механізм покращання ефективності засвоєння нової інформації. Водночас, прийом мнемотехніки – це порядок та спосіб дій, що дозволяє покращити ефективність засвоєння нової інформації. Психолого-педагогічний аналіз процесу засвоєння нової навчальної інформації дозволяє виділити в ньому наступні основні компоненти: сприйняття, усвідомлення та осмислення, запам'ятовування, узагальнення, систематизація та застосування інформації. Засвоєння навчальної інформації - цілісний процес, у якому всі його компоненти тісно взаємопов'язані і переплітаються.
МЕТОД «ПЕРЕТВОРЕННЯ»
Метод «Перетворення» – це метод первинної обробки інформації, який перетворює складну для сприйняття інформацію в зручну для ефективного засвоєння нової інформації. Він складається з наступних прийомів: аналогія, піктограми, стенографіст, фонетична асоціація, індивідуальна асоціація, закономірність, цифрообраз, цифро-буквений код, трансформація, інструмент, неологізм.
Розглянемо визначення кожного прийому.
«Аналогія» (грец. analogia - відповідність, подібність) – прийом, при якому між інформаційними елементами, що запам’ятовуються, знаходяться спільні ознаки, властивості, якості, тенденції розвитку тощо. Аналогію між інформаційними елементами можна знайти за формою, кольором, розміром, рухом, смаком, тактильними ознаками тощо.
У мнемотехніці – це один з основних і найпоширеніших прийомів для первинної обробки інформації. Використовуючи в навчанні різноманітні вправи з пошуку аналогій, ми в такий спосіб забезпечуємо формування міцної бази для розвитку навичок застосування мнемотехнічних прийомів та поліпшення пам’яті. Прийом передбачає використання таких типів аналогій:
Аналогія за формою. Наприклад, книга-двері, плитка шоколаду, цеглина тощо.
Аналогія за кольором. Наприклад, за жовтим кольором аналогією можуть мати
такі образи, як сонце, кульбабка, банан, лимон.
Загальноприйняті аналогії. Наприклад, загальноприйнятими атрибутами Нового року є: Дід Мороз, Снігуронька, годинник та інші образи, пов’язані з новорічними святами.
Аналогії за розміром. Наприклад, розмір миші приблизно збігається з розміром курчати, горобця та іншими образами схожими за розміром.
Аналогії за смаком та запахом. Наприклад, слово «солодкий» викликає такі аналогії: мед, цукор, торт, цукерки, фрукти та інші продукти, що мають солодкий смак.
Аналогії за рухом. Наприклад, звичайний мотор може викликати аналогію з дзигою, машиною, літаком та з іншими пристроями, де відбуваються обертальні рухи.
Аналогії тактильні. Наприклад, гладенька та м’яка поверхня викликає аналогію за дотиком : до шуби, кішки, подушки, рушника, мишки та з іншими образами, які мають схожі тактильні властивості.
Аналогії за звуком. Наприклад, за звуком розбитого скла аналогією можуть викликати предмети, що мають скло або скляні частини: ваза, годинник, вікно тощо.
Аналогія за схожістю елементів. Наприклад, слово сніг викликає аналогію-морозиво, слово вата викликає аналогію-хмара.
Аналогія за фатастичністю. Наприклад, слово «чарівний» викликає такі аналогії: чарівні окуляри, чарівна фея та інші образи, які мають образи фантастичності.
Практично до будь-якого слова можна дібрати велику кількість аналогій за різними типами.
«Трансформація» (від лат. transformatio – перетворення) – прийом, при якому образи, що запам'ятовуються, подумки перетворюються у інші образи, більш легкі для запам'ятовування.
По суті, трансформації доволі часто зустрічаються в нашому житті. Так, звичайний пластилін під час ліплення набуває різних форм, спеціальні довгі повітряні кульки в руках перетворюються в образи тваринок, з аркуша паперу можна зробити літак, корабель чи інший об’єкт.
«Піктограми» (від лат. Pictus - малювати і грец.γράμμα - запис) – це прийом, при якому абстрактну або образну інформацію, що запам'ятовується, схематично зображують спрощеними образами (образні піктограми) або малюнками, що нагадують за формою буквами (буквені піктограми) чи цифри (цифрові піктограми).
Загальновідомо, що образна пам’ять зазвичай набагато потужніша за словесно-логічну пам’ять, а також пам’ять на слова, цифри тощо. Тому, якщо за допомогою прийому «Піктограми» складний для сприймання вид інформації зобразити у вигляді легших для запам’ятовування малюнків, це суттєво поліпшить засвоєння нової інформації.
Засвоївши прийом «Піктограми», дитина в майбутньому буде з легкістю запам’ятовувати вірші, писати опорні конспекти, перекази, шпаргалки. Для цього їй буде достатньо навіть простого схематичного зображення до речення або смисловому фрагменту.
«Стенографіст» (від грец. στενός - вузький, тісний і γράφειν - писати) – передбачає запис текстової інформації, що запам'ятовується, за допомогою окремих ключових букв, особливих знаків і цілого ряду скорочень.(старша група).
Це схематичний малюнок, за допомогою якого можна записати слово чи вираз, який допоможе згадати задане слово. Наприклад «веселе свято» - кулька, салют; знак, який зображає ногу, може означати ходити, стояти. Приклади піктограм - дорожні знаки, інструкції по догляду одягу. Можна використовувати піктограми із зображенням: слів-предметів, (наприклад, «дівчинка», «сонце», «метелик» і т.д.), слів-ознак ( «великий», «маленький», «сумний», «веселий» і т.д.), слів-дій ( «йде», «світить», «літає»), прийменників ( «під», «над», «в» і т.д.). Особиста творчість педагога дозволяє відтворити це в різних варіаціях.
«Цифрообраз» – це асоціативне пов’язування цифрової інформації, що запам'ятовується, з певними образами.
МЕТОД «ЗВ’ЯЗУВАННЯ»
Метод «Зв'язування» – це метод, призначений для запам'ятовування групи інформаційних одиниць шляхом створення між ними асоціативних зв'язків. Він складається з наступних прийомів: послідовних асоціацій, синтезу, склеювання, логічних питань, абревіатури, першої букви, відповідності, уособлення, римізації, сюжету.
«Прийом послідовних асоціацій» – це запам'ятовування чітко визначеної послідовності інформаційних одиниць шляхом створення між ними послідовних асоціативних зв'язків.
«Синтез» (від грец. synthesis - з'єднання) – це прийом, при якому група одиниць інформації, для якої не має значення послідовність, подумки об'єднується в єдиний інтегральний образ зі спільним асоціативним зв'язком.
«Склеювання» – це прийом, призначений для запам'ятовування групи інформаційних одиниць шляхом їх об'єднання у новостворений уявний образ.
«Прийом логічних запитань» (від грец. logos - слово, міркування, поняття, розум) – це створення логічних асоціативних зв'язків між образами, що запам'ятовуються, шляхом відповідей на питання (що? як? чому? тощо) про зв'язки між ними.
«Абревіатура» (від італ. abbreviatura від лат. brevis - короткий) – це прийом, при якому для зв'язку інформаційних одиниць використовується скорочене слово або словосполучення.
Прийом «Першої букви» – це запам'ятовування чітко визначеної послідовності слів шляхом створення асоціативного зв'язку перших букв слів, що запам’ятовуються, з першими буквами слів спеціально створеного речення або фрази.
Прийом «Відповідність» – це запам'ятовування чітко визначеної послідовності цифр, що знаходяться в асоціативному зв'язку з кількістю букв, знаків або символів в словах спеціально створеного речення або фрази.
«Уособлення» – це прийом, при якому неживим предметам чи явищам надаються ознаки живих істот (рух, осмислені дії, створення звуків і мова, переживання емоцій, мислення та інше), за допомогою яких утворюються асоціативні зв'язки між об'єктами, що запам'ятовуються.
Прийом «Римізація» (від грец. rhythmos - складність, домірність) – це використання римованих (співзвучних) віршів, пісень, лічилок тощо.
Прийом «Сюжет» – це використання оповідань, казок, притч, історій тощо.
МЕТОД «ПОРЯДКОВА СИСТЕМА»
«Порядкова система» (від грец. systema - ціле, складене з частин, сполучене) – це метод, який, поєднуючи в закономірній послідовності певну кількість образів, формує єдине ціле – порядкову систему, створення з елементами якої асоціативних зв'язків поліпшує запам'ятовування і відтворення чіткої послідовності інформаційних елементів. Він складається з наступних прийомів: нумератор, інтер'єр, топограф, антропос, матриця.
«Нумерація» (від лат. Numero - рахую) – це прийом, при якому порядкова система формується образами, що знаходяться в асоціативному зв'язку з числом їх порядкового номера.
«Інтер'єр» (від франц. interieur – внутрішній) – прийом, при якому порядкова система формується образами предметів або елементів приміщення розташованих у добре знайомій послідовності.
«Топографія» (від грец. topos - місце і grapho – пишу) – прийом, при якому порядкова система формується образами об'єктів місцевості, послідовність яких добре знайома.
«Антропометрія» (від грец. anthropos – людина) – це прийом, при якому порядкова система формується образами частин людського тіла розташованих у відомій послідовності.
«Матриця» (від нім. Matrize) – прийом, при якому порядкова система формується образами, що знаходяться в асоціативних зв'язках один з одним і розташованими в таблиці з 10 рядків і 10 стовпчиків.
МЕТОД «ПІДСИЛЕННЯ»
«Підсилення» – це метод, що застосовується додатково до методів «перетворення», «зв’язок» та методу «порядкова система» для покращення ефективності сприйняття, збереження та відтворення створених асоціативних зв'язків і образів. Він складається з наступних прийомів: гіпербола, літота, комік, небилиця, візуалізація, емпатія, колірний акцент, модальність.
«Гіпербола» (від грец. Hyperbola - перебільшення) – це прийом, при якому певні якості, властивості або особливості об'єктів, що запам'ятовуються, надмірно перебільшуються і стають домінуючими.
«Літота» (від грец.litotes - простота) – прийом, при якому певні якості, властивості або особливості об'єктів, що запам'ятовуються, не властиво для них применшуються.
«Комік» (від грец.komodia) – це прийом, при якому для об'єктів та асоціативних зв'язків, що запам'ятовуються, створюються смішні і кумедні образи та асоціації.
«Небилиця» – прийом, при якому для об'єктів та асоціативних зв'язків, що запам'ятовуються, створюються вигадані образи і сюжети, які насправді не можуть бути.
«Візуалізація» (от лат. visualis – зоровий) – це прийом, при якому уявляється фізичний вплив події, явищ та об'єктів, що запам'ятовуються, на відчуття (зір, слух, нюх, відчуття дотику, термочутливість, біль, рівновага, орієнтація і кінестезія) людини.
«Емпатія» (від грец. empatheia - співпереживання) – прийом, при якому створюється уявна емоційна участь (виникнення почуття радості, інтересу, суму, страху тощо) у подіях, явищах, об'єктах, що запам'ятовуються, та асоціативних зв'язках між ними.
«Колірний акцент» – це прийом, при якому образ, що запам'ятовується, або його частина, подумки виділяється яскравим кольором.
«Модальність» (лат. modus - спосіб) – прийом, який враховує особистісні особливості домінування певної сенсорної системи (зорової, слухової, тактильної тощо), що використовується для індивідуальної оптимізації способу подачі інформації.
МЕТОД «ЗБЕРЕЖЕННЯ»
Метод «Збереження», призначений для збільшення тривалості зберігання інформації у пам'яті та ефективного її подальшого відтворення.
Прийом «Раціональне повторення» (від латин. rationalis - розумний) – використання певного режиму, способу і форми повторення інформації.
Прийом «Практичне застосування» (від грец.praktikos - діяльний, активний) – це практичне застосування засвоєної інформації за допомогою ігрових методик, ділового підкріплення, практичних навичок, тренажерів тощо, які сприяють тривалому збереженню інформації у пам'яті.
. Отже, широке впровадження у систему дошкільної освіти мнемотехнічних прийомів дає можливість суттєво зменшити негативний вплив інформаційного перенавантаження на здоров’я дітей.
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ МНЕМОТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ В СИСТЕМІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
2.1. ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗА ДОПОМОГОЮ МНЕМОТЕХНІКИ
Одним із важливих принципів сучасної освіти є оптимізація навчання через застосування новітніх освітніх психолого-педагогічних технологій і, зокрема, мнемотехніки як одного з найефективніших методів засвоєння інформації та інформаційного перенасичення.
З огляду на соціальну і педагогічну значущість рідної мови для становлення і розвитку кожної особистості, на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти особливого значення набуває питання використання нових підходів до розвитку мовлення дошкільнят. Працюючи з дітьми молодшого дошкільного віку стикаюсь з проблемами в їх навчанні саме тому доводиться шукати такі освітні технології, що полегшують процес засвоєння дітьми нового матеріалу. Однією з таких технологій є мнемотехніка, що останні 10 років прокладає собі шлях у дошкільну педагогіку.
На мою думку, основна моя задача як вихователя, полягає у створенні оптимальних умов для розвитку мовлення дошкільників. Я постійно працюють над підвищенням своєї фахової майстерності, впроваджуючи в свою роботу інноваційні технології саме тому для себе я обрала тему: «Використання іноваційних технологій у пізнавально-мовному розвитку дітей молодшого віку».
Працюючи над розвитком зв’язного мовлення дітей молодшого дошкільного віку використовую методи мнемотехніки в наступних видах діяльності: при вивчені віршів, відгадуванні та складанні загадок, складанні малюнкових розповідей, переказі художньої літератури, як план при складанні тематичних описів, при побудові розповідей за сюжетною картиною, розповіданні казок, для складання творчих розповідей за серіями наочних моделей.
ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ МНЕМОТЕХНІКИ
Мнемотехніка приходить мені на допомогу у вигляді:
мнемоквадратів під час проведення артикуляційної гімнастики;
мнемотаблиць для акустичної та артикуляційної характеристики звуків;
мнемодоріжок, мнемочистомовок, мнемоскоромовок, мнемовіршів у процесі автоматизації звуків;
мнемодоріжки для складання описових речень;
граматичних мнемодоріжок в дидактичних іграх для побудови різних типів речень.
СТРУКТУРА МНЕМОТЕХНІКИ
МНЕМОТЕХНІКА
Мнемоквадрат Мнемодоріжка Мнемотаблиця
Необхідно зазначити, що прийоми мнемотехніки розпочинати використовувати можна вже з молодшої групи. Але, слід пам’ятати, що дітям молодшого і середнього дошкільного віку необхідно давати кольорові мнемотаблиці, оскільки в їх пам’яті швидше залишаються окремі образи: лисиця – руда, мишка – сіра, ялинка – зелена, в той час як дітям старшого дошкільного віку схеми бажано зображувати в одному кольорі, щоб не відволікати увагу на яскравість зображення.
Як будь-яка робота, мнемотехніка будується від простого до складного. Робота починається з найпростіших мнемоквадратів, послідовно переходячи до мнемодорожкам, а потім і до мнемотаблиць.
Свідомий процес запам’ятовування включає в себе чотири етапи:
кодування в образи;
поєднання образів в уяві (сам процес запам’ятовування);
запам’ятовування послідовності інформації;
закріплення інформації в мозку.
Усі мнемозасоби використовую як в індивідуальній роботі, так і на груповому занятті.
Мнемотаблиці для артикуляційної гімнастики
У практиці роботи з дітьми користуюся певними умовними назвами окремих вправ «Жабки», «Хоботок», тощо. Часто використовую знайомі дітям картинки-символи із зображенням конкретних предметів, істот, що асоціюються з певними рухами, положеннями органів артикуляційного апарату. Символи - картинки з відображенням певних артикуляційних вправ слугують зоровою опорою, спрощують задачу вихователя і роблять самі заняття більш захоплюючими.
На початковому етапі я використовую символ – картинку разом із фотографією органів артикуляції.
Згодом діти отримують уже лише символ (мнемоквадрат) (додаток 1).
Робота з мнемоскоромовками
Мнемоскоромовки розробляю відповідно до принципу поступового ускладнення: простіші та складніші. Прості містять меншу кількість слів – картинок, але теж насичені автоматизованим звуком.
Наприклад, проста скоромовка на звук Ш:
Шили миші мишенятам шапку, шубку, штаненята.
Складніша скоромовка:
Шило шубку Шурі шило.
Шовком шило шви обшило.
Вийшла шубка прехороша
Нашій Шурі на порошу.
Послідовність зображень попереджає плутання слів у віршованій скоромовці. На початковому етапі обов’язково проводжу роботу по розумінню зображень та позначенню його саме цим словом: наприклад не капуста, а капустина. За умови хорошого римування, зазвичай, у дітей не виникає з цим проблем, вони добре запам’ятовують дане слово.
Проводжу словникову роботу: шило, шовком, пороша. Пояснити слово, використовуючи зображення – значно легше. Далі все по порядку: читаю скоромовку з показом на відповідні зображення, хорове повторення, читаю ланцюжком по рядах. На наступному занятті дана скоромовка розповідається дітьми самостійно в різному темпі (повільно, швидше, якомога швидше, з поступовим прискоренням). Відпрацьовується ритмічне читання скоромовки в русі: з оплесками, тупанням, відстукуванням молоточком. На цьому ж занятті вивчається нова, складніша скоромовка (додаток 2).
Мнемотаблиці для складання та відгадування загадок
З досвіду роботи помітила що часто діти не помічають в розказаній вихователем загадці основних ознак відгадки, не виділяють їх з мовного потоку. Саме цю проблему допомагає мені подолати мнемозагадка, яка дає зорову опору і можливість виділити ці ознаки самій дитині (додаток 3).
Спочатку діти вчаться розкодовувати запропоновану мною загадку у мнемотаблиці.
Описові загадки про тварин
Орієнтуючись на схематичні символи, діти з допомогою вихователя формують описову загадку: Ця тварина не маленька, а велика. Вона рудого кольору та має хутро. Її вуха гострі і схожі на два трикутники, а хвіст великий, пухнастий. Влітку та взимку вона бігає у пошуках їжі. Їсть вона зайців та мишей. Живе у лісі. Хто це? (лисиця).
Такі загадки можна складати про неживі об’єкти, наприклад, предмети одягу, взуття. Коли діти опанують вміння озвучувати (розкодовувати) описову загадку, то згодом зможуть загадувати їх самі один одному, малюючи символи крейдою на дошці або маркером на папері. Головне – виділити основні ознаки, за якими можна описати об’єкт. Для тварин це може бути розмір, колір, частини тіла, що відрізняють саме цю тварину, ритм життя (чи впадає у зимову сплячку), чим харчується і де проживає.
Мнемотаблиці та мнемоквадрати у дидактичних іграх
Оскільки мнемотехніка багатофункціональна, я часто створююю на її основі різноманітні дидактичні ігри, безпосередньо мимоволі у дитини прокидається невимушений інтерес до мнемотехніки. Нижче наведені деякі приклади ігор, які успішно використовуються в роботі з дітьми дошкільного віку та вже дають суттєвий результат.
Д/гра «Чого не вистачає?»
Д/гра «Виправ помилки художника»
Д/гра «Продовж рядок»
Мнемотаблиці при складанні описових розповідей
Описова розповідь - найбільш важкий вигляд в монологічному мовленні. Опис задіює всі психічні функції (сприйняття, увага, пам'ять, мислення). Діти не мають в своєму розпорядженні тих знань, які набувають протягом життя. Щоб описати предмет, його треба усвідомити, а усвідомлення - це аналіз. Що дитині дуже важко. Тут важливо навчити дитину спочатку виділяти ознаки предмету. (додаток 4)
Щоб описати предмет, виділяю важливі, істотні ознаки предмету, що часто для дитини буває важко. У старшому дошкільному віці корисно складати моделі прямо під час занять. Використання схем, таблиць, моделей допомагає дітям подолати різні труднощі при складанні описових розповідей. (додаток
Колаж - це аркуш паперу, на якому вирізаються, наклеюються та домальовуються різні зображення, літери, геометричні фігури, цифри, що несуть певну закодовану інформацію.
Колаж - це навчальний посібник, один з методів ефективного запам'ятовування.
Мета колажу: розвиток фотографічної пам'яті дитини; розширення словникового запасу, образного сприйняття; розвиток усного мовлення, вміння зв'язно говорити, розповідати.
Етапи роботи з колажем:
1. Колаж може створюватися «тут і зараз», а може бути підготовлений вихователем заздалегідь. Дітям пропонується розглянути колаж і розібратися, які картинки вони на ньому бачать, що вони означають. (додаток
2. Проводиться словникова робота.
3. Складається розповідь з використанням усіх картинок (середній вік – за допомогою дорослого, старші діти - колективно)
4. Відпрацьовуються прийоми запам'ятовування запропонованої інформації. Складаються самостійні розповіді дітей.
Описова мнемотаблиця - це схема, в яку закладена певна інформація – план тематичної описової розповіді.
Мета мнемотаблиці: розвиток основних психічних процесів - пам'яті, уваги, образного мислення; перекодування інформації, тобто перетворення з абстрактних символів в образи; розвиток зв’язного мовлення, вміння зв'язно розповідати.
Етапи роботи з описовою мнемотаблицею:
1. Розгляд таблиці і розбір того, що на ній зображено.
2. Перекодування інформації.
3. Складання описової розповіді з опорою на символи (образи).
Дані схеми допомагають дітям самостійно:
визначати основні характеристики та ознаки розглянутого предмета;
встановлювати послідовність викладу виявлених ознак;
утримати в пам'яті цю послідовність, яка є планом розповіді - опису.
Для систематизування знань дітей про сезонні зміни існують модельні схеми, запропоновані Бондаренко Т. М., Воробйовою В.К., Ткаченко Т. А. та ін. У роботі з дітьми використовувати таблиці простіші та складніші. Прості пропоную дітям середньої групи або як перший етап роботи. Складніші містять більш об’ємніше повідомлення та охоплюють ширше коло ознак.
На початкових етапах використову загальний опис пори року, а пізніше – більш детальний, наприклад, за окремими місяцями. Доцільно використовувати схеми – моделі в процесі навчання детальному порівнянню схожих предметів (наприклад, овочів, фруктів) на основі співставлення особливостей будови і якостей предметів. Порівняння предметів корисне для розвитку вміння майбутніх школярів точно використовувати слово для характеристики особливостей предмета, розвитку логічного мислення, зв’язного мовлення. Набір предметів для порівняння повинен мати достатню кількість спільних та відмінних ознак. Схематичне зображення кожної ознаки робить її усвідомленою і дозволяє легко проводити класифікацію. Така схема дає можливість виділити суттєві ознаки для порівняння від несуттєвих.
Мнемотаблиці для побудови розповідей за сюжетною картиною
Значні проблеми виникають у дітей при складанні розповіді за сюжетною картиною.
Розповідь за сюжетною картиною вимагає від дитини уміння виділити основні діючі особи або об'єкти картини, прослідкувати їх взаємозв'язок та взаємодію, відмітити особливості композиційного фону картини.
На практиці "розповіді", самостійно складені дітьми - це, в основному, просте перерахування діючих осіб або об'єктів картини.
Робота по формуванню навичок розповіді за картиною складається з 3-х етапів:
1. Виділення значущих для розвитку сюжету фрагментів картини.
2. Визначення взаємозв'язків між ними.
3. Об'єднання фрагментів в єдиний сюжет.
При цьому використовуються такі моделі:
Предметні картинки.
Смужки різнокольорових кругів.
Фрагменті зображення картини.
Силуетні зображення значущих об'єктів картини.
Коли діти оволодівають навичками побудови зв'язної розповіді, в моделі переказів і розповідей включаю творчі елементи - дитині пропоную придумати початок або кінець розповіді. Використання схем розповідей полегшують дітям оволодіння зв’язним мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими, зв’язними, послідовними та поширеними.
Мнемотаблиці для розповідання казок
Найбільш поширеним матеріалом для навчання дітей розповіданню є казка, так як її композиційна чіткість, однозначність логічних зв’язків створюють сприятливі умови для передачі змісту. З цією метою я користкюсь казками - мнемоквадратами. (додаток 6). Зображення головних героїв казки є опорним у мнемотаблиці: через нього іде усвідомлення, розуміння самої казки, змісту, який зав’язаний навколо героїв. В таблиці схематично зобразжую персонажів у послідовності їх появи, явища природи, дії.
Етапи роботи з мнемотаблицею до казки:
1 етап – розповідання казки вихователем.
2 етап – розгляд таблиці, розбір картинок і символів.
3 етап – перекодування інформації з абстрактних символів в образи.
4 етап–переказ казки з опорою на мнемотаблицю (відпрацювання методу запам’ятовування).
5 етап – графічна замальовка мнемотаблиці.
Мнемозасоби під час вивчення віршів
Актуальність вивчення віршів завжди гостро стояла в системі дошкільної освіти. Як показує практика, традиційне вивчення віршів з дітьми дошкільного віку, що ґрунтується на механічному запам`ятовуванні, не поліпшує пам’ять та не формує навички вивчення віршів, тому сам процес вивчення віршів викликає негативні реакції та психоемоційне перенавантаження у дітей.
Загальновідомо, що образна пам’ять зазвичай набагато потужніша за словесно-логічну пам’ять, а також пам’ять на слова, цифри тощо. Тому вважаю, якщо за допомогою прийому «Піктограми» складний для сприймання вид інформації зобразити у вигляді легших для запам’ятовування малюнків, це суттєво поліпшить засвоєння нової інформації.
Такий мнемотехнічний прийом найефективніший під час запам’ятовування скоромовок, віршів.
Заучування віршів для дитини має величезну користь: розширюється кругозір, розвивається пам'ять, формується культурний рівень маленької людини. До речі, найсприятливіший вік для заучування віршів у дитини 4-5 років. Але іноді малюкам важко дається цей процес.
Для пізнання світу діти зазвичай використовують наочно-образне мислення. Картинний фон, який спостерігає дитина, одночасно з читанням вірша, допомагає сприйняти вірш за двома органами відчуттів - зорового і слухового, а значить, краще його уявити і запам'ятати.
Спочатку навчаю дітей графічному зображенню предметів. Малюю дітям декілька загальновідомих піктограм і запитую, чи знають вони, що означають ці зображення? Наприклад:
Потім пропоную дітям самостійно зобразити слова, які я буду називати. Наприклад:
Граємося в цю гру кожного дня. Поступово ускладнюю завдання, і переходимо від конкретних іменників:
до абстрактних:
Коли дитина почне гарно справлятися із завданням, починаю її вчити зображувати дії, прикметники, природні явища, речовини, почуття і т. ін.
а згодом цілі речення
і абзаци:
Незабаром діти можуть схематично зображувати будь-яку почуту інформацію і з легкістю її відтворювати.
В цей час пробуємо за допомогою методу піктограм запам’ятовувати вірші.
Схематичні зображення можна малювати на дошці чи по ходу розповідання самого вірша. Адже, основне завдання вихователя – навчити дитину самостійно зображати в малюнках те, що потрібно запам’ятати, і використовувати цю навичку в подальшому навчанні у школі. Малюнки може малювати як вихователь, так і сама дитина. І тут художні навички дитини не мають ніякого значення – головне потім пригадати закодоване! Щоб якось систематизувати малюнки, слід все таки дотримуватися контурів таблиці. Малюнок в ній може позначати слово, словосполучення, двослівну фразу. Це стимулює до точного відтворення тексту і дотримання рими у вірші. Якщо схематичні малюнки добирає дорослий, то вони мають бути прості і, головне, зрозумілі. Можна використовувати піктограми, стрілки, геометричні фігури, цифри, букви. значки, смайлики на позначення окремих понять. Такі таблиці використовуюю на підгрупових заняттях, якщо усі діти вивчають один вірш, або в індивідуальній роботі для полегшення процесу запам’ятовування вірша до свята для даної дитини.
Враховуючи те, що в дітей добре розвинута кінестетична пам’ять, вважаю, що ефективним є застосування методу аналогії за рухом із використанням під час запам’ятовування віршів певних дій, що відповідають сюжету.
Наприклад, вивчимо вірш Г.Чубач:
Індик в миску воду лив,
Індик шию довго мив,
Індичатко помагало –
Індика за хвіст тримало.
І гусак почав сваритись:
Індики, та годі митись!
Вивчаючи цей вірш за допомогою аналогії за рухом, дітям пропоную відчути себе індиком і виконувати ті дії, про які йдеться у віршику. Тобто, дитина стоїть, тримаючи в руках уявну миску, ллє туди воду. Потім імітує, як він (індик) довго миє шию, озирається та бачить, як індичатко тримає його за хвіст. А потім уявляє себе гусаком, що свариться (імітує рухи при сварці) на індичатко.
Пропоную до вашої уваги етапи заучування вірша:
1. Перш, ніж приступити до заучування вірша, прочитайте його з виразом. Якщо дорослий розкаже його напам'ять - буде просто чудово.
2. Потім обов'язково поясніть дитині незнайомі або незрозумілі слова і вирази.
3. Після цього прочитайте вірш ще раз, не поспішаючи, акцентуючи смислові моменти.
4. Після повторного прочитання розкажіть дитині про автора цього твору, а також про те, як і коли він написаний. Такий підхід полегшує сприйняття поезії і розвиває системне мислення.
5. Обов'язково розгляньте з дитиною ілюстрації до вірша, і дайте відповідь на всі його питання.
6. Потім прочитайте вірш ще раз.
7. Тепер разом з малюком намалюйте схематичні картинки до кожного або майже до кожного рядка вірша.
8. А тепер можна приступити до заучування вірша, використовуючи підказки - схеми. Попередьте малюка, що цей твір ви будете вчити напам'ять, мотивуйте дитину на заучування.
9. Коли вірш буде вивчено, запропонуйте дитині зробити книгу віршів. Час від часу можна розглядати створену книгу, відтворювати вивчені раніше тексти. Це цікаве заняття дає дитині можливість бачити результати своєї діяльності, підтримувати літературний багаж і тренувати свою пам’ять. (додаток 7)
Мнемозасоби для складання творчих розповідей
Прохання придумати розповідь або казку діти зазвичай зустрічають радісно. Але щоб розповіді дітей були достатні за об’ємом, логічно побудовані, істотну допомогу нададуть мнемотаблиці. Такі ланцюжки розгортання подій особливо стимулюють розвиток фантазії та творчості, причому розповіді за однією і тією ж таблицею двох різних дітей будуть зовсім різними. Для невпевнених, боязких дітей початок розповіді може задавати вихователь. Тому використовую для творчих розповідей мнемосхеми або наочні моделі. У мнемосхемі зображені основні герої розповіді та їх характеристики, а взаємозв’язки показані стрілками. У наочній моделі подаю послідовність сюжетних картинок, які потрібно об’єднати суцільним змістом і побудувати розповідь. Дитині важливо при попередньому перегляді наочної моделі зрозуміти, чому саме так сталося, що цьому сприяло, щоб в кінці своєї розповіді зробити моральний висновок.
Діти вчаться нестандартно мислити (один і той же предмет або явище виглядають по - різному у кожної дитини), діти створюють власні витвори, розвивають свою фантазію і мовлення.
Завдання педагога: 1. Розвивати у дітей уміння за допомогою графічної схеми, а також за допомогою замінників розуміти й переказувати розповіді, заучувати вірші.
2. Розвивати вміння складати описові розповіді.
3. Розвивати психічні процеси: пам'ять (різні види), увагу, мислення.
4. Розвивати розумову активність у дітей, кмітливість, спостережливість, вміння порівнювати, виділяти істотні ознаки.
5. Виховувати правильну звуковимову.
Схеми служать своєрідним зоровим планом для створення монологів, допомагають дітям вибудовувати план розповіді, послідовність подій, лексикограматичну наповнюваність розповіді. (додаток 8)
Мнемотехнічні прийоми допомагають дисциплінувати дітей, навчити їх основним нормам і правилам поведінки. Так, наші діти знають правила поводження в дитячому садочку, в громадських місцях, на природі, правила гігієни, намагаються дотримуватись їх в іграх, повсякденній діяльності. В роботі з дітьми ми використовуємо такі мнемотехнічні прийоми: аналогія, трансформація, піктограми, фонетичної асоціації, цифрообрази, тлумачення, зв’язування, сюжет, логічні запитання, уособлення, небилиця, нумерація та інші.
У повсякденному житті й у процесі роботи з художньою літературою я постійно використовую український фольклор:
приказки (Додаток 13)
примовляння (Додаток 15)
казки (Додаток 14)
пісні (Додаток 16)
тощо.
Український фольклор доступний дітям усіх вікових груп. Такі жанри входять до складу занять з розвитку українського мовлення, ознайомлення дітей з українськими народними традиціями, обрядами, побутом, рідною природою.Найчастіше їх підбирають за тематичним принципом для найбільш вдалої характеристики образів героїв, точного висловлення головної думки твору. Проте сам фольклорний твір у такій ситуації виконує здебільшого допоміжну функцію і не усвідомлюється дітьми як самоцінний витвір мистецтва слова, але якщо все це перевести у цікаві та кольорові картинки. Діти швидко їх вивчають і збагачують свій словниковий запас слів, розвивають мислення та зв’язне мовлення.
Мнемозасоби для переказів
Переказу належить особлива роль у формуванні зв'язного мовлення. Тут удосконалюється структура мовлення, його виразність, вміння будувати речення. І якщо переказувати за допомогою мнемотаблиць, коли діти бачать всіх дійових осіб та план переказу, то свою увагу дитина вже концентрує на правильній побудові речень, на відтворенні необхідних виразів та фраз. (додаток 17 ).
Працюючи над розвитком зв’язного монологічного мовлення своїх вихованців, я широко використовую методи мнемотехніки в наступних видах діяльності:
Працюючи з дітьми над переказом я широко використовую наступні методи мнемотехніки:
Вихователь виразно читає текст (розповідь, казку) і повідомляє, що розповідь (казку) дитина буде пізніше розповідати сама.
Потім ще раз читає з опорою на мнемотаблицю (доріжку).
Педагог ставить кілька запитань по змісту, допомагаючи дитині усвідомити основну думку.
Дорослий з'ясовує, які слова незрозумілі дитині, пояснює їх значення в доступній для дитини формі.
Наступного разу вихователь читає розповідь (казку) з опорою на мнемотаблицю, залучаючи дитину до спільного розповідання.
В подальшому дитина розповідає оповідання (казку) з опорою на мнемотаблицю самостійно або за допомогою педагога.
Починаю привчати дітей до переказів за наочною опорою з використання переказів ланцюжкової структури. Ланцюжковий текст являє собою таку змістову організацію речень, яка забезпечує послідовну передачу думок від речення до речення лінійно, ланцюжком. Такий тип зв’язку речень частіше за все притаманний оповідному тексту, композиція якого спирається на послідовність подій, на їх динамічний розвиток. Для наочної демонстрації правил змістового зв’язку речень в ланцюжковому типі текстів використовую предметно – графічну схему. Кожне речення у такій схемі знаходиться в окремій рамочці. Предмети і особи зображені схематичними малюнками – символами, а дієслова вказані стрілками. Як правило, в оповіданнях ланцюжкової структури нове речення починаю з того самого слова, яким закінчилось попереднє. Такі оповідання побудовані таким чином, що крім навчання переказу за предметно – графічними схемами, дитина ще й автоматизує звук у зв’язному мовленні.
Послідовність роботи з оповіданнями ланцюжкової структури наступна:
Спочатку діти розглядають велику сюжетну картинку і слухають прочитане оповідання вихователем.
Проводиться словникова робота і діти називають зображені предмети на великій картині.
Потім діти прослуховують ще раз оповідання з демонстрацією схеми.
Самостійно переказують оповідання, опираючись на схему. За подібними ланцюжковими графічними схемами можна пропонувати дитині складати самостійно оповідання вже після того, як вона навчилася працювати з переказами.
В роботі над переказами поряд з оповіданнями ланцюжкової структури широко використовую навчання переказам за серіями картин, що теж є одним із засобів мнемотехніки. Наприклад, при вивченні пір року (ознаки неживої і живої природи) використовую таку систему роботи:
1. Розгляд великої сюжетної картини, бесіда за її змістом.
2. Демонстрація маленьких картинок у будь – якому порядку, їх розгляд.
3. Вихователь виразно читає перше речення розповіді про дану пору року, а діти добирають відповідно до цього речення маленьку картинку: хто перший дібрав правильно картинку, той повторює дане речення і вішає картинку на магнітну дошку на перше місце. Далі вихователь читає друге речення і т. д.
4. Колективний переказ розповіді про пору року за послідовно розміщеними маленькими картинками на магнітній дошці.
5. Пригадування розповіді на наступному занятті через кілька днів за опорними малюнками.
Далі, читаючи художні твори, разом з дітьми проводжу бесіду за змістом тексту, пропоную розглядати ілюстрації та відстежуємо послідовність заздалегідь підготовленої моделі до твору.
Під час вибору мнемотаблиці для розповідання головне, щоб кожне речення, як смислова одиниця тексту знаходила своє відображення у квадраті таблиці. А згодом - діти самі під керівництвом вихователя вчаться вибирати потрібні елементи моделі, послідовно їх розташовувати в єдину таблицю. Таким чином, поступово здійснюється перехід від творчості дорослого до спільної творчості дитини з дорослим. Якщо на початковому етапі роботи даю готові схеми, то на наступному - колективно висуваю і обговорюємо різні версії і відбираємо найбільш вдалі варіанти.
Тут педагог виступає як рівноправний партнер, який непомітно допомагає дитині знаходити і вибирати найбільш вдалі рішення, оформляти їх у цілісний твір.
2.2. ВИКОРИСТАННЯ МНЕМОТЕХНІКИ В РЕЖИМНИХ МОМЕНТАХ
Використовувати мнемотехніку можна в різних видах діяльності. Особливо популярними сьогодні стають мнемотаблиці для виконання послідовності дій в режимних моментах: алгоритми одягання – роздягання, миття рук, сервірування столу. Діючи з моделями, діти придумують незвичайні, чарівні предмети або історії про них, складають казки, малюють їх.
Алгоритм миття рук
До кінця навчального року дитина 4-го року повинна вміти акуратно мити руки, обличчя; насухо витиратися після вмивання, вішати рушник на місце.
У групі ми вчимо і удосконалюємо культурно-гігієнічні навички; дотримуємося правильного алгоритму миття рук.
Пропоную вам ознайомитися з алгоритмом миття рук (додаток 9)
Відкрити кран з водою
Намочити руки водою
Намилити руки
Змити ретельно мило водою
Віджати руки
Закрити кран з водою
Витерти насухо руки від води рушником (користуватися можна тільки своїм рушником)
Поправити рукава.
Алгоритм одягання на прогулянку
Режим перебування дітей в ЗДО передбачає щоденні прогулянки. Вони позитивно позначаються на фізичному, розумовому, емоційному розвитку, сприяють підвищенню імунітету. Тоді як в старшій групі майже всі діти здатні одягнутися самостійно і прекрасно знайомі з послідовністю дій, то в молодшій групі з цим завжди є проблеми. Розглянемо, яким має бути одягання дітей в дитячому садку і як правильно побудувати алгоритм одягання. (додаток 10)
Підготовка до прогулянки
Дошкільнята повинні знати чітке правило - не можна одягатися і виходити на вулицю без дозволу вихователя. Багато непосид, тільки освоюють режим установи, рвуться на вулицю в будь-який час. Щоб цього не відбувалося, створила особливу атмосферу в якості підготовки до майбутнього виходу. Разом з дітьми ввели традицію під назвою «Хочу повернутися в чисту групу». Вона полягає в спільному приведення приміщення групи в порядок.
Якщо дітки щодня перед прогулянкою в ЗДО стануть прибирати за собою іграшки, розкладати по полицях розкидані книжки й олівці, то традиція перетвориться в хорошу звичку - і після роздягання з прогулянки не доведеться витрачати час на чистоту. У дітей відкладеться алгоритм дій: спочатку прибирання, потім прогулянка. У процесі одягання розповідаю дітям про майбутні ігри і спостереження на вулиці, про погоду за вікном. Їх інтерес зростає, і вони самі швидше одягаються.
Алгоритм одягання
Доросла людина здатна міркувати логічно і навіть нову для себе річ одягне в той момент, який цього потребує. Дитині важче впоратися з великим набором речей, особливо якщо прогулянка відбувається в зимовий період. Зима - це светри, шарфи, рукавички, колготки - звичайно, малюкові, а часом і дошкільнику, заплутатися дуже просто. Потрібна логічна зрозуміла схема (додаток 11).
Правильний алгоритм найкраще оформити в картинках, де одягання показано гранично наочно. Розташувати пам'ятку потрібно на рівні дитячих очей так, щоб кожному було зручно підійти і уточнити, що ж в даний момент варто одягнути. Як наочний посібник виступати лялька, розташована в роздягальні. На ній у вільний від прогулянки час, діти тренуватися і відточувати свої знання на предмет одягання і роздягання. Поступово послідовність дій в картинках буде засвоюватися, діти стануть одягатися швидше.
В якій послідовності потрібно одягатися на прогулянку
Малюкам 3-4 років, безумовно, самостійно впоратися з одягом і простежити за повноцінним її складом на собі дуже важко, навіть неможливо (звичайно, якщо мова не йде про літні прогулянки, коли переодягання, одягання і роздягання зводиться до мінімуму). Завдання вихователя - допомогти кожній дитині, але не в формі опіки, а в формі підказок та ігор. Дотримуватися алгоритму одягання речей на картинках важливо, але все-таки прагнення до самостійності необхідно.
Алгоритм сервірування столу
Діти вбирають в себе інформацію, як губка. Тому дуже важливо з самого народження прищеплювати їм правильні манери. Культура харчування – те, що необхідно в сучасному суспільстві. Сервірування столу в дитячому садку має величезне значення, адже так малюкам прищеплюється порядок та основні догми, які будуть використовуватися в житті надалі.
Для чого потрібно сервірувати стіл?
Багато батьків дивуються, для чого взагалі придуманий алгоритм сервірування столу в дитячому садку? Адже у молодших групах малюки використовують мінімум столових приладів і посуду. Але вихователі запевняють, що це дуже важливий момент. Завдяки правильній сервіровці вирішуються наступні питання:
Проблеми з прийняттям їжі. Дуже часто від дитини можна почути фразу:
«Не хочу і не буду». Красиво сервірований стіл пробуджує апетит.
Навчання основним правилам поведінки за столом. Дитина з раннього
віку повинна знати, з якої сторони лежить ложка і виделка.
Дисципліна. Починаючи з другої молодшої групи вихователі залучають
дітей до сервіровці столу. Призначаються чергові, які відповідальні за розставляння посуду, приладів, серветок і так далі. Правильна сервіровка стола у дитячому садку дуже важлива. Адже малюкам необхідно вчитися жити в суспільстві і дотримувати основні правила.
Схеми сервірування столу в дитячому саду визначаються для кожного конкретного дошкільного закладу. В основному вихователі дотримуються класичних правил (додаток 12).
Виходячи з них, вилка повинна бути розташована ліворуч, ніж праворуч, а ось столова ложка лежати паралельно столу.
До сніданку страви подаються тільки тоді, коли діти сідають за стіл. Робиться це для того, щоб їжа не встигла охолонути. По центру розташовується блюдце з хлібом, маслом, серветки. Багато вихователів прикрашають столи квітами. Але робити це необхідно з обережністю, щоб не викликати алергічну реакцію у малюків. До обіду на стіл заздалегідь виставляють склянки з компотом. Всю іншу їжу приносять в тарілках порційно. У молодших групах використовується тільки глибока тарілка, у старших – дрібні тарілки. Сервірування столу в дитячому саду, повинно виконуватися вихователями за загальними правилами. Бажано і батькам знати про них, щоб діти і вдома користувалися тими ж правилами і догмами.
Для того, щоб діти активно брали участь у сервіруванні столу, в групі щодня влаштовуємо чергування серед дітлахів. Для цього заведено спеціальний куточок. На чергових одягають фартушки.
Вихователям необхідно лояльно ставитися до дітей, навіть якщо у них щось не виходить. Не варто на них кричатию. Вони ще малі, тому не можуть все робити правильно. Тільки ласкаве звернення та роз'яснення прищеплять їм бажання бути кращими і виконувати все вірно. Сервіровка приладів розвиває дрібну моторику, малюк починає розуміти поняття «право» і «ліво».
2.3. РОЗРОБКА ЗАНЯТЬ З ВМКОРИСТАННЯМ МНЕМОТЕХНІКИ ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.
Інтегроване заняття
(розвиток мовлення, природа, математика, аплікація)
з використанням прийомів мнемотехніки
«Лісова пригода»
Молодший дошкільний вік
Програмовий зміст:
Продовжувати ознайомлювати дітей зі змінами в природі взимку.
Вчити розповідати про зиму, використовуючи мнемотехнічний прийом «піктограми».
Закріпити математичні поняття «високий», «низький».
Продовжувати вчити дітей правилам поведінки в лісі (прийом «нумератор»).
Формувати вміння узгоджувати рухи зі словами.
Закріпити навички наклеювання.
Розвивати креативність, художні та естетичні смаки.
Виховувати любов до лісу та його мешканців.
Обладнання:
мнемотехнічні таблиці «Зима в лісі», «Зимові розваги»;
тренажер «Правила поводження в лісі»;
іграшки: їжачок, білочка, зайчик;
сніжки;
іграшкова сокира;
паперові ялинки, виконані технікою «орігамі» - по одній на кожний столик, паперові заготовки круглої форми (ялинкові кульки), клей, пензлики, клейонки, серветки;
костюм Лісовичка.
Хід заняття:
Діти, яка зараз пора року? Що лежить на землі взимку? Давайте і ми перетворимось на сніжинки. Для цього треба плеснути в долоні.
Ось ми і стали сніжинками. А що вони вміють робити? (Літати, кружляти, падати, сідати, танцювати)
Давайте і ми покружляємо з вами, як сніжинки. (Діти танцюють під музику. Музика стихає, діти зупиняються.)
Закружляли тут сніжинки,
Як метелики прудкі.
Прилетіли до ялинки
Й почепились на гілки.
Голі кущики прикрили,
Притрусили поріжок,
І доріжку побілили –
Зовсім інший став лужок.
Тепер плеснемо у долоні і перетворимося на діток. Подивіться, на яку чарівну галявину ми потрапили? Що ви тут бачите? Давайте розкажемо про ліс взимку. (Складання розповіді по мнемотехнічній таблиці, розповіді дітей).
Прийшла зима. Сонце світить та не гріє. Стало холодно. Випав білий пухнастий сніг. Він укрив білою ковдрою голі дерева, землю, будинки. Їжачок заснув у теплій нірці. Білочка заховалася в дуплі. Вовку і лисичці важко знайти їжу. Зайчик в білій шубці причаївся під кущиком.
Діти, а які зимові розваги ви знаєте? (Катання на санчатах, лижах, ковзанах, можна зліпити снігову бабу, пограти в сніжки.)
Показати мнемотехнічну таблицю «Зимові розваги».
Давайте і ми з вами пограємо в сніжки.
Гра зі сніжками
Діти, позбирайте сніжки в кошик і підійдіть до мене. Яке свято ми святкуємо взимку? Так, це Новий рік. А як ми готуємось до свята? (Вчимо пісні, вірші, таночки, прикрашаємо ялинку).
Так, діти, який же Новий рік без ялинки. Ми з вами в лісі, навколо багато ялиночок. Подивіться, тут є і високі ялинки, і низенькі. Ця ялинка яка? (висока – піднятися навшпиньки, показати, яка висока) А ця яка? (низенька - присісти).
Гра «Висока і низька»
Давайте візьмемо одну ялиночку до себе в садочок. Яку ми виберемо, високу, чи низеньку? Так, нам потрібна найвища ялинка. Яка з них? Ось ця. Десь була в мене сокира, зараз ми її зрубаємо.
З замету виходить Лісовичок.
Ліс.: Не дам рубати ялинку! Не можна знищувати дерева!
Вих..: Лісовичок, нам на свято треба ялинка. Дай нам, будь ласка.
Ліс.: Не дам, вона жива, росла багато років. А під цією ялинкою в теплій нірці спить їжачок. Не можна рубати дерев, не можна турбувати лісових мешканців. Ось, візьміть правила поводження в лісі, вивчіть їх і завжди виконуйте.
Правила поводження в лісі:
Забирай сміття з лісу.
Розмовляй тихо.
Бережи рослини.
Не нашкодь тваринам, птахам, комахам.
Ліс.: Діти, ви завжди будете виконувати ці правила? Я бачу, що ви добрі діти. Я дозволяю вам поводити хоровод навколо ялиночки - красуні.
Хоровод навколо ялинки «У лісі народилася»
Дякуємо тобі, Лісовичок, що дозволив нам хоровод поводити, що навчив нас, як треба себе поводити в лісі. Але як же нам Новий рік зустрічати без ялинки?
Ліс.: Я вам дам не одну ялинку, а багато. Але вони незвичайні, вони паперові. Якщо ви їх прикрасите, свято прийде до вас у групу.
Дякуємо, Лісовичку, за подарунок. Нам час повертатися у садочок.
Закружляли тут сніжинки,
Як метелики прудкі.
Прилетіли до садочка
Й посідали на стільці.
(Діти кружляють, плескають у долоні)
Ось і закінчилася наша пригода. Ми знову у садочку. Сідайте за столи, пригадайте, де ми сьогодні були? Кого ми бачили? Що цікавого ми дізналися про ліс?
А давайте подивимось, який подарунок зробив нам Лісовичок. Ці ялинки такі гарні. Але на них немає святкових прикрас. Чим прикрашають ялинки на свято? Так, кульками. У вас на столах теж є ялинкові прикраси. Подивіться, якої вони форми? Якого кольору?
Показ способу дії:
Давайте пригадаємо, як треба наносити клей на паперові кульки? (від середини до країв). Розташовуйте кульки по всій ялиночці. Не забувайте промочувати зайвий клей серветкою. Приступайте до роботи.
Під час самостійної роботи дітей здійснюю індивідуальний показ, пояснення, допомогу.
Які святкові ялинки у вас вийшли. Давайте залишимо їх на столах, щоб всі бачили, що свято наближається.
Повторення вірша (див. малюнок)
Конспект заняття на тему:
«Заучування вірша Т. Г. Шевченка «Зацвіла в долині червона калина»
(за допомогою мнемосхеми)»
Мета: ознайомити дітей з уривком із вірша Т.Г.Шевченка «Зацвіла в долині червона калина», формувати уявлення про поетичний образ калини; виховувати любов до України, рідної природи, шанобливе ставлення до поетичного слова Т.Г.Шевченка, естетичні почуття; розвивати поетичний слух, мовленнєві навички, логічне і творче мислення, пам’ять, навички запам’ятовування віршів.
Матеріал: «Кобзар», ілюстрація до вірша, аудіозапис пісні на слова Т.Шевченка «Зацвіла в долині червона калина»
Хід заняття
Організаційний момент.
Я усіх дітей гукаю,
Та до себе закликаю!
Будемо ми разом грати,
Заняття час вже починати.
Актуалізація опорних знань.
Діти, відгадайте загадку і ви дізнаєтеся, про що буде йти мова на занятті.
За хатою у садочку,
У зеленому віночку
Та в червоних намистах
Стала пава молода.
І збігаються всі діти,
Щоб на неї поглядіти.
За намисто кожен смик –
Та й укине на язик (калина)
Як ви дізналися, що це калина?
Робота з фотозображеннями калини.
Діти, яка рослина зображена на цих світлинах? Як називається цей кущ? (Калина)
Хто бачив калину в природі? У кого в дворі або на городі росте ця рослина?
Що в кущі калини є особливого? На що схожі плоди калини? (На краплинки крові).
Розповідь вихователя легенди про калину.
В Україні дуже шанують калину. Про цю рослину існує багато легенд, загадок, прислів’їв; про неї складають вірші і пісні; її зображують на багатьох малюнках.
Послухайте прислів’я та приказки про калину:
Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.
Пишна та вродлива, як червона калина.
Молода дівчина така гарна, як червона калина.
Без верби та калини нема України.
– А ось так співається про калину у колисковій пісні:
«Люлі, люлі, дитя спати, бо пішла десь мати,
Пішла на долину калину ламати,
Калину ламати, дитя напувати,
Щоб росло здорове, мало чорні брови».
Читання вихователем уривка напам’ять .
Сьогодні ми познайомимося з вами з уривком із вірша Т.Г.Шевченка «Зацвіла в долині червона калина». (Вихователь звертає увагу дітей на портрет Т.Г.Шевченка.).
Калину називають рослинним символом України. Україну порівнюють з калиною, бо наша країна така ж гарна, як калина. Це улюблена рослина українців. Тому і Тарас Григорович з любов’ю зобразив калину у своєму вірші.
Бесіда за змістом уривка вірша:
Чи сподобався вам цей вірш Т.Г.Шевченка?
Який настрій вірша: веселий чи сумний?
З чим поет порівнює цвітіння калини? (зі сміхом дівчини-дитини)
Хто зрадів цвітінню калини? (пташечка)
Як ви гадаєте, де знаходиться гніздечко пташечки? (в кущі калини)
Поет пише: «Любо, любо стало». Як ви розумієте цей стан? Якими словами можна замінити слово «любо»? (гарно, приємно, добре, радісно).
Фізкультурна хвилинка
Україна, (діти розводять руки по сторонах)
Рідний край, (піднімають руки догори )
Поле, річка, (повороти тулуба з розведеними по сторонах руками)
Синій гай. (присідають)
Любо стежкою іти (ходьба)
Тут живемо я і ти! (показують на себе та на свого сусіда)
Повторне читання вихователем уривка вірша напам’ять.
Заучування дітьми уривка з вірша «Зацвіла в долині» з опорою на мнемосхему.
Хорові та індивідуальні відповіді дівчаток і хлопчиків окремо з різною силою голосу;
Д/гра «Продовжи» - вихователь починає говорити фразу,а діти її продовжують;
Робота в парах постійного співробітництва;
Діти по черзі проговорюють вірш по рядкам.
Д/гра «Знайди картинку» - вихователь пропонує знайти картинки на відповідні рядки з вірша.
Підсумок заняття.
Діти, який у вас настрій після вивчення вірша?
Кому ви сьогодні розкажете його?
Що вам сподобалося на занятті більше всього?
А що було складно робити?
Підійдіть будь – ласка до столу. Якщо вам сподобалося наше заняття то візьміть зображення калини з червоними ягодами, а якщо ні – калини з зеленими ягодами і прикріпіть до мольберту.
Конспект інтегрованого заняття для дітей молодшого дошкільного віку
Тема: «Зимонька-зима»
Програмовий зміст: Закріпити знання дітей про характерні ознаками зими, вміння відрізняти й називати властивості води і снігу; вчити встановлювати найпростіші причинно-наслідкові зв'язки; активізувати словник; відповідати на поставлені питання; вчити розрізняти і називати основні ознаки предметів колір, форму, величину, геометричні фігури.
Розвивати слухову і зорову увагу, пам'ять, мислення, кмітливість , уяву, дрібну моторику рук.
Виховувати інтерес до пізнання природи і відображення своїх вражень в образотворчій діяльності, інтерес до заняття, працьовитість, акуратність, доброзичливі відносини.
Матеріали до заняття: демонстраційний: ілюстрація за темою "Зима", схеми по мнемотехніці, пакет з крохмалем, відерце зі снігом, блюдце, паперові рукавички, шапки, шарфи, снігові кулі (сніговик).
роздатковий: паперові сніжинки, аркуш паперу із зображенням сніжинки, нанесеним воском; гуаш, пензлики, серветки ; картинки для д/г «Знайди пару».
Хід заняття:
Психогімнастика: «Уявіть себе сніжинками» (діти під музику клужляють по групі уявляючи себе сніжинками).
Загадка:
Стало біло навкруги,
Хто розпушує сніги,
Води сковує в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались Це…?(зима)
-Діти, скажіть яка пора року зараз? (Зима). (Схеми в мнемотехніці).
-Правильно зима. День коротше ночі. Сонечко світить та не гріє. З небо падають сніжинки. Річки й озера покрилися кригою. Дерева заснули, навкруги лежить сніг. На вулиці холодно, морозно, люди тепло вдягаються. А що ми вдягаємо взимку? А давайте розглянемо та пограємо.
Дидактична гра «Одяг»
Мета: фрмувати у дітей вміння розрізняти та називати предмети зимового одягу, ввести в словник дітей узагальнювальні слова «зимовий одяг».
Хід гри: запропонувати дітям розглянути предмети одягу та назвати його, їх призначення. Ввести в словник дітей узагальнювальні слова «зимовий одяг».
-Що можна робити на вулиці взимку? (кататися на санчатах, ковзанах, грати у сніжки, ліпити снігову бабу)
Він пухнастий і сріблястий,
Білий-білий, чистий-чистий,
Ватою на землю ліг,
Та зветься просто...(сніг).
-Які вірші ви знаєте про зиму, сніг? (Діти читають вірші за схемами мнемотаблиці.)
Снігу, білий сніжку! Посипай доріжку! Насип цілу гору Біля цього двору.
Тут дітки маленькі,
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.
Перший сніг, білий сніг
Скрізь заметами заліг.
Скочив песик наш кудлатий
В кучугуру біля хати,
Окрутнувся, в диві став
І на білий сніг: «Гав-гав!»
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
Білі мухи налетіли, —
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
- Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб впіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим
Дослід: -Якого кольору сніг? (Білий). Сніг нам здається дуже чистим.
Давайте розглянемо його уважно.
Вихователь ставить перед дітьми посудину зі снігом.
-Ви вже не раз брали його в руки, коли гуляли на вулиці.
Який він? (Холодний) Вихователь кладе на долоньку кожній дитині трохи снігу і всі спостерігають, що відбувається.
-Куди пропав сніг з ваших рук? Чому він розтанув? (Долоня тепла)
Розгляньте воду, в яку перетворився сніг в чашці. Чиста вона?
-Тепер поясніть, чому не можна їсти сніг? (Сніг брудний, холодний, його не можна брати до рота)
(Вихователь пропонує дітям підійти до столу, на якому лежить пакетик з крохмалем. Вихователь просить дітей закрити очі і натискає рукою на пакет.)
-Що нагадує вам цей звук? (Скрип снігу) Правильно. Сніг скрипить, коли на вулиці сильний мороз. При сильному морозі сніг «не ліпиться».
(Пропоную дітям натиснути на пакет).
-Коли на вулиці погода не дуже холодна, то сніг липкий. Чим тоді люблять займатися діти? (Відповідь дітей)
Дидактична гра «Склади сніговика»
Мета: вчити дітей розрізняти та називати геометричну фігуру круг, формувати вміння порівнювати їх за розміром, називати колір.
Хід гри: Запропонувати дітям назвати з яких геометричних фігур склодається сніговик, які вони за розміром, кольором.
Дидактична гра «Знайди пару»
Мета: вчити дітей знаходити схожі картинки, розвивати увагу, пам’ять.
Хід гри: запропонувати дітям розглянути та знайти парні картинки: сніговики, ялинки, сніжинки.
-Подивіться, яка в мене є скринька з сюрпризом. Хто впорається з завданням отримає сюрприз.
-Діти, це сніжинки. Чим вони відрізняються від справжніх? (Вони паперові, тому не тануть). Я пропоную вам погратися зі сніжинками.
Дидактична гра «Сніжинки»
Мета: розвивати мовне дихання дітей.
Хід гри: -Діти, це сніжинки. Чим вони відрізняються від справжніх? (Вони паперові, тому не тануть). Я пропоную вам погратися зі сніжинками.
Давайте візьмемо по сніжинці розійтися по груповій кімнаті, дмухнути на неї і відпустити її. Запроповати дітям утворити легкий вітерець (дмухнути легенько), сильний вітер (дмухнути сильніше). Виконуючи завдання, діти коментують падіння сніжинок.
Фізкультхвилинка.
Пада, пада, пада сніг
І лягає біля ніг.
Вітерець легкий літає
І сніжинки підіймає.
Ось вони усі гуртом
Закружляли за вікном.
Ми також часу не гаєм,
Разом з ними покружляєм.
Підіймемось вгору всі
І присядем до землі.
Творча робота. Діти сідають за столи.
-Мороз любить малювати візерунки на склі. Сьогодні він намалював їх для вас. Тільки для того, щоб побачити візерунки, треба нанести на аркуш блакитну фарбу.
( У кожної дитини є аркуш паперу, на якому воском нанесено візерунок або намальовано сніжинку. Під час виконання завдання вихователь звертає увагу на візерунок, на тонкі лінії сніжинки тощо.)
Підсумок.
–Про що ми сьогодні говорили на занятті? Що вам сподобалося? Що було цікавого на занятті?
2.4. ПЕРСПЕКТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗУЧУВАННЯ ВІРШІВ НА РІК
Актуальність вивчення віршів завжди гостро стояла в системі дошкільної освіти. Як показує практика, традиційне вивчення віршів з дітьми, що ґрунтується на механічному запам`ятовуванні, викликає негативні реакції та психо-емоційне перенавантаження у дітей. Найбільш детально хотілося б зупинитись на прикладі «розучуванні віршів» за допомогою методів і прийомів мнемотехніки, бо як свідчить практика, традиційне вивчення віршів, що ґрунтується на механічному запам’ятовуванні, зазвичай викликає негативні реакції. Використання живих, анімаційних мнемотаблиць при вивченні напам’ять невеликих віршів полегшує і прискорює процес запам’ятовування і засвоєння текстів, формує прийоми роботи з пам’яттю.
Асоціативними позначеннями кодується кожен рядок вірша. При такій діяльності працюють не лише слухові, а й зорові аналізатори. Мнемотабліці ефективні при розучуванні віршів. Суть полягає в тому, що на кожне слово або маленьке словосполучення придумується картинка - символ, що зображає дію або предмет, таким чином, весь вірш замальовується схематично. Оволодіння прийомами роботи з мнемотабліцамі значно скорочує час навчання і одночасно вирішує завдання, спрямовані на:
розвиток основних психічних процесів - пам'яті, уваги, образного мислення;
розвиток дрібної моторики рук при частковому або повному графічному відтворенні.
Дітям молодшого дощкольного віку важко відразу вловити інформацію через мнемотабліцу, тому з ними зручно працювати через мнемодорожкі. Мнемодорожка несе інформацію в невеликій кількості, що дуже важливо на перших порах навчання. З часом поступово для заучування кожного вірша спільно з дітьми розробляємо і складаємо мнемотабліцу.
Тому в своїй роботі я використовую вивчення віршів за допомогою асоціативних та анімаційних малюнків, виконаних у програмі PowerPoint
ЕТАПИ РОБОТИ НАД ВИВЧЕННЯМ ВІРШІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МНЕМОТАБЛИЦІ:
1. Виразне читання вірша педагогом.
2. Повторне читання вірша дорослим з опорою на мнемотаблицю. Установка, що цей вірш буде вивчатися напам'ять.
3. Запитання за змістом вірша.
4. Пояснення значення незрозумілих слів у доступній для дитини формі.
5. Читання дорослим окремо кожного рядка вірша і повторення його дитиною з опорою на мнемотаблицю.
6. Відтворення дитиною вірша з опорою на мнемотаблицю.
Вересень
І. Малкович «Мишка»
Жовтень
Листопад
Грудень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
2.5. КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
« Використання мнемотехіки»
Як ви думаєте, чому деякі діти, яким важко дається запам'ятовування віршів і правила, так легко й швидко запам'ятовують сюжети кінофільмів та мультфільмів? Чи помічали ви, що після пояснення матеріалу заняття одні діти пам'ятають, про що йшла мова, а інші забули? А слухали-то, загалом, уважно! І як знайти щось, схоже на гачок, здатний зачепити знання й утримати їх у пам'яті дитини ? Що ж може утримати увагу і зробити процес запам'ятовування простим і невимушеним ? На допомогу приходять сюжетні картинки.
Мнемотехніка в перекладі з грецької - мистецтво запам'ятовування, технологія розвитку пам'яті. Це система методів і прийомів, що забезпечує успішне та ефективне запам'ятовування інформації. Ідея: на кожне слово або словосполучення придумується картинка і весь текст замальовується схематично. Будь-яку розповідь, казку, прислів'я, вірш можна «записати», використовуючи картинки або символьні знаки. Дивлячись на ці схеми, дитина відтворює отриману інформацію. Актуальність мнемотехніки для дошкільнят обумовлена тим, що саме в цьому віці в дітей переважає наочно-образна пам'ять. Найчастіше запам'ятовування відбувається мимоволі, просто тому, що якийсь предмет або явище потрапили в поле зору дитини. Якщо ж він буде намагатися вивчити і запам'ятати те, що не підкріплене наочної картинкою, щось абстрактне, то на успіх розраховувати не варто. Мнемотехніка для дошкільнят якраз допомагає спростити процес запам'ятовування, розвинути асоціативне мислення і уяву, підвищити уважність . Більш того прийоми мнемотехніки в результаті грамотної роботи вихователя призводять до збагачення словникового запасу та формування зв'язного мовлення.
Схеми служать зоровим планом, що допомагає дитині відтворити почуте. Такі картки схеми-опори дуже ефективно використовують логопеди.
Педагоги та батьки, які займаються з дітьми, також можуть використовувати метод мнемотехніки, при навчанні переказу і складання оповідань, при загадуванні загадок, при заучуванні прислів'їв, приказок і віршів напам'ять.
Метод мнемотаблиць допомагає ефективно сприймати і відтворювати отриману інформацію.
Як показала практика, ця методика значно полегшує дітям пошук і запам'ятовування слів, речень і текстів.
Мнемотаблиці :
є дидактичним матеріалом з розвитку мовлення;
їх можна використовувати для поповнення словникового запасу й розвитку мовлення;
використовувати при навчанні переказу і складанні оповідань, заучуванні напам'ять;
За допомогою мнемотаблиць можна вирішити такі завдання як:
1 . Розвиток мови і поповнення словникового запасу .
2 . Перетворення образів у символи .
3 . Розвиток пам'яті, уваги і образного мислення.
4 . Розвиток дрібної моторики.
Мнемотехніка- (від грец. мneme - пам'ять іtechne - мистецтво) - це спосіб поліпшення засвоєння нової інформації шляхом свідомого створення асоціативних зв'язків за допомогою спеціальних методів і прийомів.
Дуже ефективний метод асоціацій при автоматизації звуку. Зі своєї практики знаю, як важко буває мотивувати дитину на багаторазову вимову одних і тих же слів. Спочатку я відпрацьовую вимову слів парами. Показую дитині дві картинки з автоматизуємим звуком і пропоную їх запам'ятати. Для цього дитина повинна об'єднати їх в єдину асоціативну картину, тобто скласти речення з цими словами. Важливо відзначити, що дитина сама повинна придумати асоціації, тільки в цьому випадку вона зможе відтворити
образ, причому зв'язок може бути безглуздим. Наприклад, картинки «рукавичка» і «мурашка» дитина може об'єднати пропозицією «Мурашка сховалася в рукавичці», картинки «кріт» і «ріпка»-«Кріт саджає ріпку», картинки «Буратіно» і «акваріум»-«Буратіно сховав ключик в акваріумі», картинки «гітара» і «корова» дитина може об'єднати пропозицією «Корова грає на гітарі», що в свою чергу викличе у дитини позитивні емоції, і така нісенітниця краще запам'ятається. Коли дитина запам'ятає таким чином всі пари картинок, я показую по одній картинці кожної пари, а дитина повинна пригадати другу. Кількість пропонованих пар картинок залежить від рівня розвитку дитини. На початковому етапі їх може бути 3-4, поступово збільшуємо до 10-15 пар.
Далі можна вчити дитину запам'ятовувати ланцюжок слів. Наприклад, при автоматизації звука [Р] можна запропонувати такі слова: картина, веселка, морква, корова, ринок, гармошка. Для цього картинки викладаються в ряд, і дитина по черзі називає картинкитаоб'єднує їх послідовно в розповідь. Як правило, в результаті виходять веселі небилиці, які дитина потім легко пригадує, називаючи картинки в тій же послідовності. Наприклад: "На картині намальована веселка, а під веселкою росте морква. Прийшла корова, зібрала моркву і пішла на ринок продавати. А на ці гроші купила гармошку".
Даний метод можна використовувати не тільки для запам'ятовування картинок, але і пропонувати дітям запам'ятовувати слова, орієнтуючись на слуховий аналізатор.
Метою корекційної роботи при порушенні звуковимови є формування вміння та навичок правильної вимови звуків у мовному потоці. На визначеному етапі автоматизації проблемного звука дитині пропонується робота з чистомовками, віршами (вивчити віршовані рядки насичені проблемним звуком та багаторазово повторювати їх в продовж кількох днів). Відомо, що діти з мовними порушеннями не люблять вивчати вірші, переказувати тексти, складно опановують прийоми та методи запам’ятовування. Вивчити вірш важко, вони швидко втомлюються, виникають негативні емоції. Тому дуже важливо пробудити в дітей з подібними вадами інтерес до навчальної діяльності.
Як показує практика, традиційне вивчення віршів, що ґрунтується на механічному запам'ятовуванні, не поліпшує пам'ять та не формує навички вивчення віршів, тому сам процес вивчення віршів зазвичай викликає негативні реакції та психоемоційне перенавантаження. Для точного повторення вірша чи скоромовки необхідне схематичне зображення окремих частин. Тут допоможуть мнемотабліці, що особливо ефективні при вивченні віршів.Суть полягає в наступному: на кожне слово або словосполучення придумується картинка (зображення); таким чином, весь вірш замальовується схематично. Після цього діти по пам'яті, використовуючи графічне зображення, відтворюють вірш. На початковому етапі дітям пропонується готовий план - схема, апотім діти також активно включаються в процес створення своєї схеми.
Алгоритм вивчення вірша за допомогою прийомів мнемотехніки
1. Читаємо вірш та формуємо загальне уявлення про його зміст.
2. Зображуємо текст вірша у вигляді асоціативних малюнків та скорочених записів.
3. Читаємо вірш без тексту, спираючись винятково на створені асоціативні малюнки; у разі виникнення помилок чи неточностей корегуємо зображення.
4. Пришвидшуємо темп читання вірша за асоціативним малюнком доти, поки вірш не читатиметься "на одному подиху", тобто швидко і без затримки.
5. Читаємо вірш за асоціативним малюнком виразно та з інтонацією.
6. Запам’ятовуємо створені асоціативні малюнки і читаємо вірш напам'ять, згадуючи асоціативні образи.
На кожному етапі роботи за мнемотаблицею контролюємо вимову проблемних звуків. Так з допомогою мнемотаблиць автоматизовуються поставлені у дітей звуки, адже набагато цікавіше згадувати і повторювати чистомовки, скоромовки та вірші спираючись на веселі малюнки.
2.6. МАЙСТЕР-КЛАС ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ
«Використання мнемотехніки при заучуванні віршів з дітьми дошкільного віку»
План
1. Презентація матеріалів по темі: «Використання мнемотехніки при заучуванні з дітьми віршів».
2. Гра для педагогів «Намалюй вірш».
3. Рефлексія.
Мета: познайомити педагогів з «мнемотехнікою» і з методикою її використання.
Обладнання: мультимедійний екран з файловим забезпеченням, зразки мнемодорожек і мнемотабліц, матеріал для гри з педагогами.
Хід заходу:
I. У наш час залишається проблема розвитку мовлення дітей. Вона виражається в наступному:
1. Маленький словниковий запас дітей.
2. Бідна мова, що складається з простих речень.
3. Порушення звуковимови.
4. Діти не можуть будувати монологи і вести діалоги.
Чому я використовую в роботі мнемотехнику?
По-перше, в групі є діти, які з різних причин (погано розвинена пам'ять, краще розвинена зорова пам'ять) зазнають труднощів при запам'ятовуванні віршів, і тут мнемотехніка надає велику допомогу.
По-друге, дозволяє дітям вловлювати співзвучність, мелодійність мови, а також вирішує завдання формування звукової культури мовлення: допомагає оволодінню засобами звукової виразності (тон, тембр голосу, темп, сила голосу, інтонація, сприяє виробленню чіткої дикції.
По-третє, що зв'язкова мова є важливим показником розумових здібностей дитини і готовності його до шкільного навчання.
По-четверте, поезія, як один з жанрів літератури, є джерелом і засобом збагачення образної мови.
Мнемоніка, або мнемотехніка - система різних прийомів, яка полегшує запам'ятовування і збільшує обсяг пам'яті шляхом утворення додаткових асоціацій, дозволяє організовувати навчальний процес у вигляді гри. Основний «секрет» мнемотехніки дуже простий і добре відомий. Коли людина в своїй уяві з'єднує кілька зорових образів, мозок фіксує цей взаємозв'язок. І в подальшому при пригадування по одному з образів цієї асоціації мозок відтворює всі раніше з'єднані образи.
Основне місце в роботі по мнемотехніці займає використання в якості дидактичного матеріалу мнемотабліц, схем-моделей, мнемодорожек. За допомогою мнемотабліц можна вирішити такі завдання як:
Розвиток вміння перетворювати образи в символи.
Розвиток слухової, зорової, асоціативної пам'яті.
Розвиток уваги.
Розвиток образного мислення.
Розвиток уяви.
Що таке мнемотабліци, які вони бувають?
Мнемосхема - 1 картка з 1 малюнком-символом.
Мнемодорожка - вид мнемосхем, які шикуються в лінію.
Мнемотабліца - це таблиця, в яку закладена певна інформація.
Методика заучування вірша по мнемотабліце
Опис методики:
Беремо заданий на вивчення вірш.
Розбиваємо вірш для зручності на блоки по дві або чотири рядки для полегшення запам'ятовування. І малюємо виникли образи на аркуші паперу на кожен блок вірші. Для виконання цього завдання можна намалювати табличку для картинок, можна скласти аркуш паперу на чотири або вісім частин. Все залежить від того, як зручніше.
Читаємо вірш і для кожного блоку малюємо асоціативний образ, який прийшов в голову. Звичайно ж, краще, якщо ці картинки буде придумувати і малювати сам дитина. Варто замінити, що чим простіше буде малюнок, тим простіше його буде запам'ятати і намалювати, тому не варто малювати цілі сюжети, а обмежитися замальовкою простою і зрозумілою картинки.
Після цього, попросити дитину розповісти вірш, використовуючи тільки асоціації, тобто намальовані картинки.
Заключний етап - розповідь вірша дитиною без допомоги картинок, тільки за допомогою спогади намальованих образовМнемотехніка будується від простого до складного. Починаю роботу з найпростіших мнемоквадратов, послідовно переходжу до мнемодорожкам і пізніше - до мнемотабліцам. Дітям молодшого і середнього дошкільного віку рекомендуються кольорові мнемотабліци, т. К. У них залишаються в пам'яті окремі образи: ялинка - зелена, ягідка - червона. Дітям старшого віку пропоную монохромні схеми, щоб не відволікати увагу на яскравість символічних зображень. Для виготовлення картинок і схем не потрібні художні здібності: будь-який педагог в змозі намалювати подібні символічні зображення предметів і об'єктів до заданої розповіді.
Використання даної технології в роботі дає стійкі результати навчання і розвитку дошкільнят. Практика показує, що більшість дітей при заучуванні вірші напам'ять запам'ятовують, поки таким чином "малюють" його. Поступово пам'ять дошкільнят зміцнюється, стає більш "чіпкою", розвивається образне мислення, діти запам'ятовують і переказують тексти набагато краще, більше за обсягом, легше і емоційніше.
Мнемотабліци-схеми служать дидактичним матеріалом в моїй роботі з розвитку зв'язного мовлення дітей і використовуються мною так само:
при навчанні складання описових і творчих оповідань;
при заучуванні віршів;
при навчанні переказу художньої літератури.
Вихователі в моїй групі використовують в експериментальній діяльності, для проведення ігор, динамічних пауз, для роботи в корекційної куточку.
навчання розповідання
Описовий розповідь - це найбільш важкий вид в монологічного мовлення. Опис задіє всі психічні функції (сприйняття, увага, пам'ять, мислення). Щоб описати предмет, його треба усвідомити, а усвідомлення - це аналіз, що дуже важко для дитини. Тут важливо навчити спочатку виділяти ознаки предмета, а потім їх описувати. Пропозиція придумати розповідь або казку діти зазвичай зустрічають радісно. Але щоб творчі розповіді дітей були одноманітні, логічно побудовані, істотну допомогу нададуть мнемотабліци.
Робота з навчання розповідання з використанням мнемотабліц складається з трьох етапів:
розглядання таблиці і розбір того, що на ній зображено;
перекодування інформації, т. е. перетворення з абстрактних символів слів в образи;
розповідь на задану тему (в молодших групах з допомогою вихователя, в старших - самостійно).
II. Гра для педагогів.
Пропонуємо Вам виконати практичні завдання. Необхідно продовжити мнемодорожку, і пояснити чому Ви вибрали ті чи інші символи.
III.Рефлексія. Обмін думками. Роздача пам'яток
Характеристика проведених дослідів,
мнемотаблиці та технологічні картки до них
(Додаток 18)
ВИСНОВОК
Мнемотехніка (мнемоніка) — це сукупність прийомів та способів, які спрощують запам’ятовування і збільшують обсяг пам’яті завдяки упорядкуванню інформації у вигляді комплексних візуальних образів.
Отже, практика роботи з дітьми доводить: чим активніша дитина, чим більше залучена в цікаву для себе діяльність, тим кращий результат. Враховуючи соціальну і педагогічну значимість становлення та розвитку кожної особистості на сучасному етапі особливого значення набувають питання використання нових підходів до розвитку дошкільнят.
Використання прийомів мнемотехніки ґрунтується на спостережливості й образному мисленні та спрямоване на усвідомлене створення асоціативних зв’язків між об’єктами. Обґрунтовуючи корисність мнемотехніки,у своїй практичній діяльності з дітьми що мозок людини найліпше запам’ятовує візуальні образи, позаяк основою психічних процесів є візуальне (образне) мислення, а також зв’язки між об’єктами (текстом, цифрами тощо).
Оскільки в дітей дошкільного віку переважає наочно-образна пам’ять, вони спроможні невимушено засвоїти прийоми мнемотехніки й навчитися усвідомлено їх застосовувати. Мнемотехніка допомагає дітям: керувати процесом запам’ятовування удосконалювати своє мовлення сприяє розвитку асоціативного й образного мислення, уваги.
В даному досвіді роботи я описала роботу з дітьми молодшого віку: ознаймлення дітей з мнемоквадратами, мнемосмужками, мнемотаблицями. Всі матеріали які подані у досвіді роботи можуть використовувати вихователі, логопеди та батьки дітей дошкільного віку.
ДОДАТКИ
Артикуляційна гімнастика Додаток 1
Вправа «Смачне варення»
На початковому етапі я використовую символ – картинку разом із фотографією органів артикуляції.
Рот відкрити. Язиком облизати нижню губу.
Виконувати рух зверху вниз.
Згодом діти отримують уже лише символ (мнемоквадрат)
Додаток 2
Мнемоскоромовка
Додаток 3
Мнемозагадки
Складання описової розповіді Додаток 4
Мнемозасоби для переказів Додаток 5
Додаток 6
Мнемотаблиці
Додаток 7
Додаток 8
Складання розповіді на тему «Весна»
Складання розповіді на тему «Літо»
Додаток 9
Алгоритм миття рук
Алгоритм одягання Додаток 10
Алгоритм роздягання після прогулянки Додаток 11
Алгоритм сервірування столу у мнемосхемі Додаток 12
Додаток 13
Приказки в таблицях
Додаток 14
Українські народні казки
Додаток 15
Додаток 16
Пісні у мнемотаблиці
Додаток 17
Додаток 18
Мнемотаблиці
Дослід «паперові лілії»
Дослід «Різнокольорові квіти»
Дослід «Загадкові сліди»
Дослід «Веселка»
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Білан О. Розповідання за ілюстраціями. Старший дошкільний вік . - Шк. світ, 2011. – 120с.
Білаш О.Н. Мнемотехніка в роботі з дітьми дошкільного віку //Дитячий садок. - 2015. -№ 23.- С.12-15.
Богуш А.М. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)/ Авт. кол-в: Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Долинна О.П., Ільченко Т.С., Коваленко О.В., Лисенко Г.М., Машовець М.А., Т.О., Поніманська Т.І., Сідєльнікова О.Д., Шевчук А.С., Якименко Л.Ю. – Київ, 2012р.
Гавриш Н. Навчання розповіді за картиною: активізація розумової та мовленнєвої діяльності дошкільнят / Н. Гавриш // Дошкільне виховання. - 2003. - N1. - С. 7-9.
Ковальська Л.С. Ейдетика запрошує малят до розмови : логопедичний посібник - Славута: ДНЗ №7,2015.
Копилова О.В., Використання символів у роботі з дошкільниками / О.В. Копилова, В.М. Ткаченко. – Х.: Вид-во «Ранок», 2009. – 56 с.
Очеретна К. С. Впровадження ейдетики в систему навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку / К. С. Очеретна // Наука і освіта. - 2013. - № 5. - С. 41-44.
Пащенко О. Звукові, смакові, нюхові асоціації // Дошкільне виховання. – 2009. – №2. – С. 16-17
10. Пащенко О. Тактильні та предметні асоціації //Дошкільне виховання. – 2009. – №1. – С. 24-25
Письменна Л. Розвиток мовлення та формування здібностей до наочного моделювання засобами художньої літератури / Л. Письменна // Вихователь-методист дошкільного закладу, 2009. – № 10. – С.48.
Туров М. Створити свою казку : /Творча уява дошкільників/ / Туров М. // Дошкільне виховання. - 1997.-N9. - С. 11.
Комментариев нет:
Отправить комментарий